Новини

Акти Мін’юсту не можуть визначати форму та порядок посвідчення заповіту: суддя КЦС Василь Крат

На такий аспект звернув увагу суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат, аналізуючи судову практику щодо спадкування за заповітом.

У справі №369/7921/21 розглядалося питання щодо нікчемності заповіту з двох підстав: його посвідчив секретар сільради, якому виконком не надавав відповідних повноважень; у заповіті немає вказівки на місце народження заповідача. ОП КЦС зазначила, що згадані вимоги встановлені підзаконними актами Мін’юсту.

“Ні одна, ні інша вимога не стосується волі заповідача. Не потрібно допускати на рівні Міністерства регулювання форми і порядку посвідчення заповіту. Саме положення ЦК як основного регулятора приватних відносин унормовують ці питання”, — зауважив В.Крат.

Також він наголосив на важливості принципу свободи заповіту. Зокрема, у постанові від 20.07.2022 у справі №461/2565/20 КЦС зазначив, що право на заповіт може бути здійснене протягом усього життя особи і включає в себе як право на складення заповіту або кількох заповітів, так і права на їх зміну чи скасування. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов’язковість її виконання. «Свобода заповіту – один із найважливіших неписаних принципів спадкового права. Він дозволяє оберігати заповіт і забезпечувати його виконання», — наголосив суддя Крат.

Він звернув увагу на закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 9.12.2023 №3515-IX, який набере чинності 29.03.2024. Він передбачає право військовослужбовців скласти в письмовій формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках. На думку судді, таке розпорядження є квазізаповітом.

Також законодавець врегулював питання щодо конкуренції таких розпоряджень: визначив, що військовослужбовець має право в будь-який час скасувати особисте розпорядження або скласти нове; кожне нове розпорядження скасовує дійсність попереднього.

Фундаментальною суддя назвав постанову Великої палати ВС від 25.05.2021 у справі №522/9893/17. Адже раніше практика виходила з того, що для недійсності заповіту достатньо його посвідчення поза нотаріальним округом. Але ВП ВС указала: якщо нотаріус посвідчив заповіт не в межах свого нотаріального округу, то це не впливає на форму правочину і не підпадає під вимоги про порядок його посвідчення, які містяться в ЦК та спричиняють нікчемність заповіту відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *