У рамках правопросвітницького проєкту Вищої школи адвокатури НААУ «Правосвідомість» адвокат, медіатор, співзасновник ЮГ «Право» Людмила Гриценко провела вебінар на тему «Домашнє насильство – простими словами про складне», під час якого розкрила природу домашнього насильства, особливості кваліфікації, наслідки, які настають для кривдника та алгоритм дій постраждалої особи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Таким чином, визначення домашнього насильства має широкий елементний склад, який може проявлятися в різних комбінаціях.
У силу пунктів 3, 4, 14 та 17 ч. 1 ст. 1 Закону формами домашнього насильства є:
економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру);фізичне (ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру);психологічне (словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи);сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності).
В огляді судової практики Людмила Гриценко сфокусувала увагу на визначенні злочину, пов’язаного з домашнім насильством. Зокрема, у Постанові ОП ККС ВС від 12.02.2020 у справі № 453/225/19 (провадження № 51-4000кмо19) Суд зазначив, що «злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього».
Розповідаючи про ключові кроки, які необхідно вживати для здійснення правосуддя у випадку домашнього насильства, лектор навела для прикладу концепцію «ланцюг правосуддя», яка використовується у матеріалах курсу HELP Ради Європи «Доступ жінок до правосуддя».
Основні кроки постраждалої особи включають:
Початковий контакт із системою правосуддя;Розслідування;Спеціальні та обмежувальні заходи;Судовий розгляд та ухвалення вироку;Відповідальність кривдника.
При цьому Людмила Гриценко наголосила, що важливо розуміти, як кожна з «ланок» пов’язана з іншою, з якими суб’єктами реагування має зіштовхнутись постраждала особа, які мають бути їх дії, та як їх дії можуть вплинути на постраждалу особу з позитивної та негативної сторони. Правнику, який надає юридичну підтримку постраждалій особі важливо розуміти свою роль та алгоритм дій на кожному етапі ланцюга правосуддя, що допоможе постраждалій особі пройти весь шлях ланцюга правосуддя.
Під час вебінару лектор підкреслила на важливості розрізнення домашнього насильства від конфлікту. У той час як конфлікт являє собою протиборство/зіткнення суб’єктів з метою реалізації їх суперечливих інтересів, позицій, цінностей і поглядів, за якого позиції учасників є рівними або відносно рівними, насильство опосередковує відносини влади та контролю, для яких характерні такі ознаки як: усвідомлена протиправність дій, завдана шкода, порушення прав людини, значна перевага сил.
Алгоритм дій постраждалої від домашнього насильства особи відрізняється залежно від того, сталася ситуація вперше чи має систематичний характер.
І. Якщо ситуація трапилась вперше, алгоритм дій такий:
102Оцінка ризиківТерміновий заборонний приписПротокол про вчинення домашнього насильстваБезоплатна правнича допомогаОбмежувальний приписПсихологічна підтримкаВирішення юридичних питань (від проходження програм для кривдників до розірвання шлюбу, розподілу майна)
ІІ. Якщо ситуація систематична, алгоритм дій виглядає наступним чином:
102Оцінка ризиківТерміновий заборонний приписШелтер (громадські організації, які працюють з постраждалими, проєкт «Міста вільні від насильства», муніципальні притулки для постраждалих)Психологічна підтримкаПротокол про вчинення домашнього насильства або кримінальне провадженняБезоплатна правнича допомогаОбмежувальний припис/спеціальні обмежувальні заходиСистемна психологічна підтримка/терапіяПокрокове, в межах наявних у постраждалої особи сил та можливостей вирішення юридичних питань
Людмила Гриценко нагадала, що у випадку вчинення домашнього насильства, якщо постраждалій особі потрібна допомога, слід зателефонувати за наступними номерами:
102 – Національна поліція України103 – Швидка медична допомога15-47 – Безкоштовна цілодобова «гаряча лінія» для потерпілих від домашнього насильства116-123 та 0 800 500 335 – Безкоштовна національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства16-111 та 0 800 500 225 – Національна дитяча «гаряча лінія».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
