Новини

Дотримання ст. 6 та 7 Європейської конвенції з прав людини у справах про колабораційну діяльність: адвокат Мокіна

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів Херсонської області на тему: «Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність та пособництво державі-агресору. Предмет доказування», лектором якого виступила Голова Ради адвокатів Херсонської області Інна Мокіна.

Лектор зазначила, що дотримання процесуальних гарантій права обвинуваченого на справедливий суд з боку суду та сторони обвинувачення при розгляді справ про колабораційну діяльність є важливим напрямком для адвоката та за умови дотримання процедури, визначеної КПК, та прав людини цілком реально забезпечити процедурні гарантії з метою уникнення подальших скарг в Європейському суді з прав людини.

Право на справедливий суд гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це право не є абсолютним та може бути  обмежене  державою, за умови, якщо таке обмеження передбачене законом, має легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.

Інна Мокіна виокремила складові права на справедливий суд:

Інституційні гарантії:

«суд, встановлений законом»;вимоги щодо «незалежності» та «неупередженості» суду.

Загальні (процедурні) гарантії:

1) процесуальні гарантії належної судової процедури (англійською «fair trial»):

«рівність зброї»;змагальність сторін;право на захист (частина 3 статті 6 Конвенції);забезпечення доведення вини (частина 2 статті 6 Конвенції);

2) публічність судового розгляду;

3) розумний строк.

Окремою складовою процесуальних гарантій обвинуваченого за статтею 111-1 КК України при розгляді справ про колабораційну діяльність є процесуальне право на захист як частина кримінального аспекту процесуального права на справедливий судовий розгляд за статтею 6 Конвенції.

До змісту цього права включаються наступні вимоги:

бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, – одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Говорячи про принцип презумпції невинуватості, який випливає із ч. 2 ст. 6 Конвенції, Інна Мокіна зауважила, що на практиці суди неправильно застосовують практику ЄСПЛ щодо дотримання стандарту доказування «поза розумним сумнівом», який перекручує презумпцію невинуватості, по суті застосовуючи презумпцію вини обвинуваченого, що може бути проблемою у справах про колабораційну діяльність.

Під час вебінару лектором також проаналізовано статтю 7 Конвенції «ніякого покарання без закону», яка надає гарантії виключно у кримінальному аспекті цього права, і за своєю природою є одним з запобіжників свавілля з боку держави. Суть цієї статті зводиться до того, що  нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Окремо Інна Мокіна звернула увагу на необхідність дотримання належної правової процедури на стадії досудового розслідування, зокрема щодо реалізації Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України. У цьому контексті лектор проаналізувала Постанову Об’єднаної палати Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/50/23/19. І хоча ця справа напряму не стосувалася колабораційної діяльності, однак містить важливі висновки, які можуть бути застосовними у цій категорії кримінальних проваджень. Серед них виділені такі:

Застосування належної процедури є одним зі складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень;Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд;У ч. 5 ст. 36 КПК виписано наступну систему елементів процедури: а) належний суб’єкт (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники); б) оцінка досудового розслідування як неефективного; в) відображення такої оцінки у відповідному процесуальному рішенні – постанові; г) вмотивованість такої постанови.У кримінальному процесуальному праві загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб`єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи. В аспекті належного суб`єкта, у тому числі, слід розглядати і орган досудового розслідування.Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, ст. 87 ч. 3 п. 2 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.

Таким чином, у справах про колабораційну діяльність слід звертати особливу увагу на визначення/зміну підслідності та подальший рух кримінального провадження з метою оцінки постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу з точки зору критеріїв, виписаних у вищезазначеній Постанові.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *