Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за частинами 1, 2 ст. 289 КК із застосуванням положень ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК в строк відбування покарання особі зарахував повністю відбуте покарання за попереднім вироком від 13.09.2021 та остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. Звільнив особу від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання, ухваливши новий, яким визнав винуватою та засудив особу за частинами 1, 2 ст. 289 КК із застосуванням положень ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК в строк відбування остаточного покарання зарахував особі повністю відбуте покарання за попереднім вироком. Звільнив особу від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
У касаційній скарзі прокурор стверджує про неправильне застосування приписів ч. 4 ст. 70 КК. Вважає, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 70, ст. 75 КК іспитовий строк при призначенні покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК в строк остаточного покарання зарахуванню не підлягає.
Позиція ККС
скасовано вирок апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вказує, що у цьому провадженні судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме приписи ч. 4 ст. 70.
Пославшись на приписи ч. 4 ст. 70 КК апеляційний суд в строк відбування остаточного покарання зарахував особі покарання, призначене за попереднім вироком місцевого суду від 13.09.2021, як зазначив цей суд, повністю відбуте.
Разом із тим, попереднім вироком було затверджено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, особу було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Апеляційний суд виходив із того, що цей вирок набрав законної сили і рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання не було скасоване протягом іспитового строку з підстав, передбачених законом, що засуджений протягом іспитового строку не вчинив нового кримінального правопорушення, з огляду на що місцевий суд звільнив особу від призначеного покарання по закінченню іспитового строку.
За обставин, встановлених судами, особу було звільнено від призначеного судом покарання і на час ухвалення вироку як місцевим судом, так і судом апеляційної інстанції, в аспекті приписів п. 1 ч. 1 ст. 89 КК визнано особою, яка не має судимості за вироком від 13.09.2021, оскільки ця судимість є погашеною.
Звільнення особи на підставі приписів ст. 78 КК від покарання, призначеного за попереднім вироком від 13.09.2021, унеможливлює застосування ч. 4 ст. 70 КК, де йдеться про зарахування в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбутого повністю або частково за попереднім вироком.
Приписи статей 51–64, 70, 72, 75, 78 КК не дають жодних правових підґрунть сприймати позитивні наслідки закінчення іспитового строку при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням (відсутність підстав до застосування судом приписів частин 2, 3 ст. 78 КК), як підстави до застосування приписів ч. 4 ст. 70 КК.
Крім того, зарахування строку випробування, встановленого судом на підставі ст. 75 КК, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 70 КК, не передбачено законом про кримінальну відповідальність.
Висновок про застосування норм права, передбачених ч. 4 ст. 70 КК та ч. 1 ст. 78 КК, у їх взаємозв’язку із положеннями п. 1 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу:
Звільнення особи на підставі ч. 1 ст. 78 КК від покарання, призначеного за попереднім вироком, та похідне від цього погашення судимості за цим вироком на підставі п. 1 ч. 1 ст. 89 КК, унеможливлює застосування судом ч. 4 ст. 70 КК.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 13.12.2023 у справі №159/3397/21 (провадження № 51-4211км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/115713304.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
