Новини

Як відшкодувати шкоду завдану внаслідок ДТП: адвокат Валерія Шкварко

«Шкода, завдана внаслідок ДТП: практичні аспекти страхового відшкодування» – вебінар на окреслену тему відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. На що звернути увагу при підготовці та оформленні позову розповіла Валерія Шкварко, адвокат, секретар Комітету НААУ з питань цивільного права і процесу.

Правилами дорожнього руху визначено, що дорожньо-транспортна подія – подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Результатом ДТП зазвичай є спричинення шкоди майну, життю та здоров’ю особи.

Шкоду, заподіяну в результаті ДТП майну потерпілого, становить шкода, пов’язана з:

• пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;• пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;• пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;• проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП;• пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров’я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;• евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

У результаті ДТП відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок ДТП, є:

• шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого;• шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;• шкода, пов’язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим;• моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий – фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; шкода, пов’язана зі смертю потерпілого (пункт 23.1 статті 23 Закону).

Питання, пов’язані зі страхуванням та страховими виплатами, врегульовані Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Валерія Шкварко розглядаючи особливості звернення до суду із позовом про стягнення збитків завданих внаслідок ДТП, зауважила, що до справ з відшкодування шкоди завданої ДТП буде застосовуватись загальна підсудність визначена ст. 27 ЦПК, тобто позов потрібно подавати до місцевого суду загальної юрисдикції за місцем проживання відповідача, або ж за місцем скоєння ДТП.

Подаючи позов до суду слід керуватися загальними вимогами щодо оформлення позовної заяви, визначеними статтями 175-177 ЦПК.

Окрім того, також важливо визначитися не лише з предметом, але й особливу увагу звернути на коло осіб, що залучаються в якості відповідачів.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц дійшла висновку, що відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).

Лектор зазначила, що знаючи розмір шкоди, ми розуміємо, чи сума страхового ліміту покриває збиток. Також при визначенні розміру покриття за рахунок страхового відшкодування слід пам’ятати, що страховики не покривають знос/амортизацію та розмір франшизи та в деяких випадках розмір ПДВ.

Таким чином, потрібно звертати увагу, чи страхова компанія в затверджених межах здійснила страхові виплати, чи страхового ліміту вистачило для покриття завданої шкоди. Маючи похідні дані застосовується загальне правило відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП – в межах страхового ліміту відповідачем у справі буде страхова компанія. У разі недостатності страхової виплати та шкоди, що не підпадає під страхове відшкодування, позиватися потрібно до винного в ДТП. Відповідно регулюється питання сторін по справі в якості відповідачів і третіх осіб.

Серед важливих висновків Верховного Суду Валерія Шкварко виділила наступні:

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом у страховика не виникло обов’язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування

Постанова Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15

Правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов’язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Валерія Шкварко відзначила однією з поширених причин відмови у задоволенні позову про відшкодування недотримання строків. Постановами ВС КЦС закріплено дотримання заявниками саме річного строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування. До ознайомлення учасників запропоновано Постанову ВП ВС від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, Постанову ВП ВС від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, Постанову ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *