Якщо у кримінальному провадженні адвокат не захищений, то не може бути захищений і його клієнт. І різноманітні форми наступу на незалежність адвокатури в кінцевому рахунку прямо позначаються на стані дотримання прав і свобод громадян.
Без мети доведення до суду
Останнім часом спостерігається збільшення тиску на адвокатуру з боку правоохоронних органів.
На це звернув увагу голова КДКА Київської області Володимир Поліщук, повідомляє ЗіБ.
Зокрема, він констатував факт збільшення кількості обшуків у адвокатів, які не пов’язані з реальними справами, що надходять до суду, а також повідомив, що Рада адвокатів Київської області зверталася до правоохоронних органів з метою отримати інформацію, який відсоток справ реально надійшли до суду в тих справах, де проводились обшуки у адвокатів.
«Відсоток дуже низький. Якщо я не помиляюсь, лише 10% справ, в яких проводились обшуки у адвокатів, надходили до суду, – розповів очільник КДКА. – А якщо порівняти кількість обшуків з 2014 року до даного часу, то цей прогрес в десятки разів збільшився. Коли у 2014 році, наприклад, по Київській області у адвокатів відбувалось 3-5 обшуків приблизно, то на даний час в рік може відбуватись 150 обшуків».
У зв’язку із цим він ставить запитання, з якою метою проводяться ці обшуки у адвокатів, якщо матеріали у кримінальних провадженнях не надходять до суду? «Обшуки у адвоката – це ж питання не про адвоката. Це питання про клієнта, який доручив адвокату свої документи, ведення своєї справи, – зауважив В.Поліщук – Якщо адвокат не захищений, не може бути захищений і клієнт. Це однозначно. А відбувається певним чином наступ на незалежність адвокатури».
Законодавча невизначеність
Ще одним проблемним питанням останніх років голова КДКА назвав намагання Національного агентства з питань запобігання корупції прирівняти адвокатів до осіб, які виконують функції держави, у контексті подання декларацій.
«Вже декілька років відбувається таке протистояння між НАЗК та адвокатурою в цілому як інститутом. Чи потрібно декларації подавати чи не потрібно? В Закон було внесено зміни для того, щоб особи, які входять до конкурсних та дисциплінарних комісій, подавали декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави, – нагадав В.Поліщук. – І через законодавчу невизначеність НАЗК спочатку надало роз’яснення, що на адвокатів вказаний Закон не поширюється. А через рік вже надали інші роз’яснення…».
Він наголосив, що адвокатура – це незалежний самоврядний інститут, як записано в законодавстві, і Закон про запобігання корупції не поширюється на адвокатів, адже там ідеться лише про органи, подібні до державної служби та місцевого самоврядування.
«Ми бачимо що є інституційні проблеми, оскільки держава частково хоче позбавити адвокатуру незалежності, в тому числі і в питаннях притягнення до дисциплінарної відповідальності, в тому числі, через систему органів безоплатної правової допомоги», – також зауважив адвокат.
ГО з функціями держави
Чому були внесені зміни до Закону про запобігання корупції прокоментував голова НАЗК у 2020 – 2024 рр. Олександр Новіков, на думку якого члени дисциплінарних комісій адвокатури є суб’єктами декларування.
Він послався на рішення ЄСПЛ кінця 1980-х у справі союзу лікарів проти Бельгії. «Тоді європейська судова інституція прямо зазначила, що якщо навіть це є просто Союз лікарів, здавалося б громадська організація (так само, як Національна асоціація адвокатів України або КДКА), якщо вони наділені владними управлінськими функціями, то цей орган може і має визнаватися таким, що виконує державні функції, – розповів екс-чиновник. – Тобто, це питання давно визначено, ми просто молода держава, ще недостатньо розвинена».
О.Новіков переконаний, що це вирішено в європейському праві, тому тут абсолютно не може бути ніяких підстав говорити, що позиція законодавця або НАЗК не відповідає європейським стандартам.
Він зауважив, що державні функції можуть виконуватись навіть громадськими організаціями. «Закон 2012 року (чинний Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність, – прим Ред.) дійсно дав адвокатурі незалежність. І тут не треба, мабуть, звертатися до НАЗК. Разом з тим, як представники держави, оскільки ви забезпечуєте доступ до професії, накладення дисциплінарних стягнень, очевидно що це державні функції, – переконаний екс голова НАЗК. – Чому законодавець так визначає – тому що коли та чи інша інституція виконує державні функції, виникають корупційні ризики».
Закон має бути якісним
З таким підходом не погодився віце-президент ААУ, адвокат Олег Маліневський, адже у питанні декларування йдеться про незалежність адвокатської професії.«Ви апелюєте до законодавства, але насправді в законодавстві немає жодного слова про те, що адвокати або якісь адвокатські органи повинні подавати декларації», – звернув увагу він.
На погляд правника, визначальною є норма закону про те, що інститут адвокатури є повністю незалежним від держави. «Тобто це саморегульована професія, на яку Конституція України і відповідний профільний закон покладає важливу функцію з надання правничої допомоги і забезпечує певне саморегулювання цього органу, – пояснив він. – Тому, коли ми говоримо знову ж таки про той же Європейський суд з прав людини, який ви очевидно цитуєте, то чому не згадати справу «Щокін проти України», у якій йдеться, що закон повинен бути якісним, чітким і передбачуваним».
«І нинішнє законодавство про запобігання корупції, виходячи з цього принципу, не дає можливість до твердження про те, що у адвокатів, в тому числі членів дисциплінарних органів, є бодай якийсь обов’язок подавати декларації», – зауважив О.Маліневський, висловивши переконання, що законодавство має бути вдосконалене.
Також віце-президент ААУ пояснив небезпеку, яка криється у формальному підході до розуміння адвокатської професії з боку держави. «Ми повинні чітко розуміти мету, розуміти заходи, які в нас є, і ці заходи повинні ґрунтуватися Законом, інакше це може призвести до того, що дійсно буде створена загроза адвокатській професії… І це не гарантії для адвокатів, це гарантії для громадян! Наші депутати, на жаль, не зовсім розуміють одну просту річ, що адвокати просять гарантій не для себе, – зауважив адвокат. – Відповідні каденції у депутатів, урядовців, чиновників, прокурорів закінчуються і потім виникає питання до адвокатури як професійного шляху, або як особи, яка буде їх захищати».
«Є незалежність суду, є незалежність адвокатури, є відповідні функції законодавчих органів, які повинні діяти в межах Конституції, і є функції правоохоронних органів, які відбуваються відповідно до законів, Конституції, принципів, і що саме головне – мети ефективної державної політики», – резюмував О.Маліневський.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
