Для успішного корпоративно-податкового структурування ІТ-бізнесу юрист має володіти знаннями в галузях англійського права, податкового, валютного, інвестиційного, антикорупційного законодавства, а також застосовувати їх для розроблення ефективних структур.
Таку думку висловив голова Комітету НААУ з питань ІТ-права Олег Дерлюк під час вебінару на тему «Корпоративне та податкове структурування ІТ-бізнесу», повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Під час заходу було розглянуто широкий спектр тем: від історичного розвитку практик податкового планування до сучасних інструментів і стратегій структурування ІТ-компаній.
Спікер нагадав, що з кінця 1960-х, коли в карибських регіонах з’явилися офшорні компанії, методи корпоративного структурування розвивалися від простих форм уникнення податків до складних структур, що вимагають прозорості та відповідності глобальним регулятивним вимогам.
Серед основних трендів О. Дерлюк назвав глобальну антиофшоризацію, деофшоризацію, а також ініціативу ОЕСР BEPS, що має на меті усунення можливостей для оптимізації оподаткування, зокрема, унеможливлення використання угод про уникнення подвійного оподаткування з метою оптимізації, встановлення правил, які запобігають використанню трансфертних цін, а також правил з розкриття податкової інформації. При цьому, глобальні тенденції антиофшоризації змушують банки посилювати вимоги до відкриття рахунків і проведення торговельних операцій.
Голова Комітету НААУ наголосив, що трансферне ціноутворення, правила тонкої капіталізації, контрольовані іноземні компанії та автоматичний обмін банківською інформацією стали ключовими інструментами у формуванні сучасної архітектури корпоративного структурування, спрямовані на забезпечення прозорості та запобігання ухиленню від оподаткування.
З появою digital tax у Великій Британії та інших ініціатив було визнано, що традиційні механізми регулювання не здатні адекватно контролювати цифрову економіку, що спонукало до пошуку нових підходів.
Також О.Дерлюк розповів про класифікацію та ключові аспекти структурування компаній, розгляд різних типів компаній (партнерства, фонди, трасти), включаючи офшорні та квазіофшорні, з акцентом на важливість вибору правильної структури для задоволення конкретних потреб бізнесу.
Голова комітету НААУ назвав інструменти, на які має опиратися юрист-структуратор:
критерії підбору юрисдикції. При створенні структури іноземних компаній важливо правильно підібрати юрисдикції з огляду на низку критеріїв. До ключових належать: відсутність юрисдикції в переліку низько податкових територій (Мальта, Угорщина, Латвія), можливості для забезпечення анонімності власності компанії, оптимальне податкове навантаження на операції та доступність отримання номера платника ПДВ;структурування відносин через престижного торгового агента, модель «агент-принципал» (Чехія, Англія, Нідерланди, Австрія та інші), які мають такі переваги, як високий ступінь податкової оптимізації;правило «починати з кінця» або важливість можливості відкриття банківських рахунків для ІТ-бізнесу перед створенням структури;договірне оформлення відносин у середині групи та із зовнішніми підрядниками як воно є, чітко та зрозуміло описуючи відносини.
Особливу увагу спікер приділив історії розвитку світового банківського сектору. Триваюча світова фінансова криза 2008 року спричинила пошук капіталів, які ухиляються від оподаткування, очікування банками нових криз та посилення контролю з боку регуляторів. Це у свою чергу посприяло ослабленню інституту банківської таємниці та «банківській деофшоризації», призвело до подорожчання та ускладнення переказів у доларах, банківських комісій і підвищення мінімальних залишків на рахунках private banking.
О. Дерлюк наголосив, що при виборі іноземного банку юрист має звертати увагу на можливі типи рахунків (інвестиційно-заощаджувальні банки, транзакційні банки), розрахункові рахунки, основні країни.
Крім того, було розглянуто посилення процедурних вимог з боку банків. Воно включає необхідність розкриття інформації про резидентний (оншорний) бізнес клієнта, розширення переліку документів як при відкритті рахунку, так і в роботі надалі. Деякі банки цікавляться, чи планують клієнти повідомляти податкові органи своєї країни про відкриття рахунку за кордоном.
Спікер також охарактеризував поняття «банківська деофшоризація» як ускладнення роботи з офшорами. Вона означає відмову деяких банків від роботи з офшорними компаніями (включно із закриттям уже існуючих рахунків); обмеження за видами діяльності; введення спеціальних тарифів на обслуговування рахунків офшорних компаній та перекази від/на офшори.
Голова Комітету НААУ навів приклади податкового структурування, зокрема, таких, як компанія для внутрішньо групових запозичень шляхом оформлення агентських договорів для виходу на ринки зі складними регуляторними вимогами, як це роблять офшорні Gambling компанії для входу в ринок ЄС, а також модель франшизи Uber, яка ілюструє, як глобальні бренди можуть ефективно розширювати свою присутність, використовуючи локальні структури для оптимізації операцій і мінімізації податкових зобов’язань.
Серед особливостей сучасних ІТ-компаній спікер назвав їхню не прив’язаність до конкретних територій, що відображається в гнучких форматах роботи, таких як коворкінги та віддалена робота з дому; розгалуження технічних та бізнес-функцій у рамах холдингу, де кожен напрям, такий як аутсорсинг, операційна діяльність, фінансові послуги, розвивається як окрема одиниця; генерація активних доходів, і від того ІТ-компанії не підпадають під ознаки контрольованих іноземних компаній для цілей сплати податку.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
