Про пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розповіла під час вебінару, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення Ірина Подкопаєва.
Нормативно-правове регулювання питань пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, міститься у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 та постанові Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011, якою затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Лектор зосередила увагу учасників заходу на питанні закріплення кола осіб, на яких поширюється дія Закону № 796-ХІІ, та поділ їх за категоріями 1, 2, 3, 4 – для встановлення пільг і компенсацій:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи – громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Також окремо сфокусовано увагу на документах, що підтверджують статус особи, якими є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
За Законом України № 796-ХІІ особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на отримання:
державної пенсії (пенсії за віком, в тому числі із зниженням пенсійного віку; пенсії по інвалідності (що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи); пенсії у зв’язку з втратою годувальника (внаслідок Чорнобильської катастрофи, для годувальника, що належить до категорії 1 – незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою),
додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію (крім категорії 4).
Типовими категоріями «пенсійних» спорів за участю осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
спори щодо наявності статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесення її до тієї чи іншої категорії осіб (первинне встановлення статусу) – це так звана «передпенсійна» стадія;справи про позбавлення статусу особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (на етапі заміни посвідчення старого зразка на нове посвідчення);не зарахування окремих періодів трудової діяльності/військової служби до страхового стажу: через недоліки в заповненні документів, допущення помилок в написанні прізвища, імені, по-батькові, надання неналежних або ненадання належних документів (на думку ПФУ) тощо;відмова у зарахуванні до страхового стажу періодів трудової діяльності та/або військової служби та/або періодів участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в пільговому обчисленні (ст. 56 Закону № 796-ХІІ);спори щодо неправильного обчислення розміру пенсії, пов’язані із наявністю у законодавстві декількох можливих варіантів обчислення заробітної плати (заробітку) при призначенні пенсії;спори про перерахунок пенсії, в результаті якого відбувається зменшення розміру пенсії, на підставі змін до чинного законодавства (Закон України «Про Державний бюджет України», Бюджетний кодекс України, внесення змін до Закону України № 796 та прийняття інших Законів України в галузі пенсійного забезпечення тощо);
спори щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром;відшкодування шкоди в зв’язку із визнанням неконституційним Закону України, в результаті застосування якого відбулось зменшення розміру пенсії;переведення на інший вид пенсії, «повернення до попереднього» виду пенсії;отримання пенсії в зв’язку із втратою годувальника у відсотковому відношенні до того розміру пенсії, що фактично отримував померлий годувальник за життя;призначення пенсії по інвалідності за Законом України № 796-ХІІ;спори, пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням рішення суду:
проведення перерахунку пенсії із порушенням вимог чинного законодавства;нарахування пенсії в меншому розмірі, ніж встановлено рішенням суду;неврахування окремих складових заробітної плати при проведенні перерахунку пенсії;невиплата нарахованої заборгованості;зміна способу та порядку виконання рішення суду тощо.
виплата недоотриманої пенсії в зв’язку зі смертю пенсіонера правонаступникам/членам сім’ї;стягнення безпідставно отриманих сум пенсії тощо.
Окремо увага учасників була зосереджена на актуальній практиці Верховного Суду: як сталих правових позиціях, так і свіжих правових висновках.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 200/6298/20-а від 04 липня 2023 року сформульовано правовий висновок щодо питання наявності правових підстав для отримання позивачем посвідчення нового зразка – «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» у процесі заміни посвідчення старого зразка.
Суд дійшов до висновку, що при заміні посвідчення для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які отримали інвалідність, що має причинний зв’язок з Чорнобильською катастрофою, самостійною підставою для отримання посвідчення нового зразка є довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.
Отримання особою інвалідності, що пов’язана з дією іонізуючого випромінювання внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, є юридичним фактом, з яким законодавство пов’язує право особи на заміну посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Водночас закон не передбачає обов’язку такої особи доводити іншим чином її належність до вказаної категорії осіб, в тому числі шляхом надання відповідних довідок із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження.
Позивач має інвалідність, зумовлену захворюванням, причинно пов’язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи. З огляду на це, Позивач не повинен доводити повторно належність до категорії осіб, що є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Ці питання вже досліджувалися під час встановлення йому інвалідності та попередньої видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відмовляючи у встановлені статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Комісією фактично здійснено перевірку правильності видачі такого посвідчення позивачу.
Проте, такі дії Комісії не відповідають «принципу належного урядування», сформованого в рішеннях Європейського суду з прав людини, адже перевірка правильності видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може здійснюватися в межах процедури заміни такого посвідчення відповідно до вимог Постанови КМ України від 11.07.2018 за № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян».
Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили на користь висновку про необґрунтованість видачі посвідчення, зокрема про те, що посвідчення видано на підставі завідомо недостовірних або сфальсифікованих відомостей.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/yhw8m8m6
У постанові Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 580/3792/23 сформульовано правовий висновок у справі про перерахунок пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд дійшов до висновку, що статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.
Пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається, перераховується та виплачується відповідно до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/mtj6rr9p
Акцентовано увагу, що за сталою судовою практикою Верховного Суду є правомірним обмеження пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, максимальним розміром у 10 (десять) прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.
У постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23, від 15.11.2023 у справі № 120/6735/23 наголошується, що обмеження розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України № 796-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність, встановлюються нормами статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ, які кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.
Зазначені положення Закону № 3668- VІ та частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов’язкові для застосування.
Крім того, останні відповідають критерію якості закону, є чіткими та однозначними, а також мають легітимну мету. Практика Верховного Суду у цій категорії спорів є сталою та відповідає критерію єдності практики.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17, від 21.11.2019 у справі № 161/14321/16-а, від 10.12.2020 у справі № 580/492/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції.
З повним текстом постанов Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням: від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23: http://tinyurl.com/yc2ztbds та від 15.11.2023 у справі № 120/6735/23: http://tinyurl.com/434k3ykn
Лектор зазначила, що особливу роль у вирішенні судових спорів щодо пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відіграють рішення Конституційного Суду України:
Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (щодо конституційності окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, якими зупинено дію положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян та змінено або встановлено нові підстави й умови їх надання (справа про соціальні гарантії громадян): http://tinyurl.com/5473sfhb
Положення визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, звернуто увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України, статей 4, 27, частини другої статті 38 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введеннів в дію закону про Державний бюджет України.
Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 у справі № 1-28/2008 (щодо конституційності окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України): http://tinyurl.com/muj67syd
Положення визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17.07.2018 у справі № 1-11/2018 (3830/15) (щодо конституційності окремих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, яким внесено зміни в Закон України № 796: http://tinyurl.com/jxjcpha4
Положення визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) (щодо конституційності частини 3 статті 59 Закону України № 796 (щодо обчислення пенсії по інвалідності відповідно до Закону або за бажанням таких осіб – з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року): http://tinyurl.com/sytatj6z
Положення визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України № 1-р(ІІ)/2021 від 07.04.2021 у справі № 3-333/2018 (4498/18) (щодо конституційності підпункту 13 пункту 4 розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, яким внесено зміни в статтю 54 Закону України № 796 в частині встановленого мінімального розміру пенсії): http://tinyurl.com/bdcnksrm
Визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ч. 3 ст. 54 Закону України № 796 в редакції Закону України № 76 щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частина 3 ст. 54 Закону України № 796 в редакції Закону України № 76 втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання ст. 54 Закону України № 796 в редакції Закону України № 76 у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання у відповідність – застосовується «попередня редакція статті 54»:
«В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком».
Рішення Конституційного Суду України № 7-р(І)/2023 від 13.09.2023 у справі № 3-51/2021 (115/21) (щодо конституційності окремих положень Бюджетного Кодексу України): http://tinyurl.com/49h3xpcn
Положення визнані конституційними.
Ухвалою Першого Сенату Конституційного Суду України № 9-уп(І)/2023 від 17.05.2023 у справі № 3-18/2023 (39/23), № 3-45/2023 (95/23) (щодо конституційності частини 3 статті 54 Закону України № 796 (про встановленні мінімальні розміри пенсій): http://tinyurl.com/37zdkb7d
Об’єднано конституційні провадження у справі в одне конституційне провадження, призначені суддів-доповідачів.
Ухвалою Другої колегії суддів Другого Сенату Конституційного Суду України № 137-2(ІІ)/2023 від 05.09.2023 у справі № 3-123/2023 (229/23) (щодо конституційності частини 3 статті 67 Закону України № 796 та частини 2 Закону України № 3668 (про обмеження максимального розміру пенсії): http://tinyurl.com/4r66jf5b
Відкрито конституційне провадження.
З огляду на кількість рішень Конституційного Суду України щодо питань нормативного регулювання встановлення мінімальних та максимального розмірів пенсії ефективним способом захисту порушених прав осіб на належний рівень пенсійного забезпечення є стягнення матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок прийняття закону, який згодом було визнано неконституційним.
Питання визначення юрисдикції спору та належного відповідача, формулювання позовних вимог та правовий висновок Верховного Суду з подібного питання міститься у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 240/5632/23, з повним текстом постанови можна ознайомитись за посиланням.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
