10 січня суддя Альона Кушнова Київського окружного адміністративного суду вирішила поновити на посаді суддю Касаційного господарського суду, заступника голови Верховного суду Богдана Львова. Кушнова частково задовольнила позов Львова до Верховного суду України щодо поновлення його у штаті. Також Львову мають виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Верховний суд звільнив Львова після того, як журналісти та СБУ знайшли у судді паспорт громадянина РФ. Судді Кушновій, однак, не вистачило від СБУ доказів наявності у Львова громадянства.
«Ґрати» аналізують рішення судді Кушнової, в якому багато питань до Служби безпеки України.
Перший, другий паспорт та податковий номер
Російський паспорт Богдана Львова став предметом суспільного обговорення після того, як у вересні 2022 року вийшло журналістське розслідування програми «Схеми» проєкт розслідувань «Радіо Свобода» про суддю Верховного суду.
Журналісти дослідили, що свій перший паспорт Львов отримав у Москві ще у 1999 році на підставі посвідчення, яке йому видали у Червонопрапорному військовому інституті Міністерства оборони СРСР. Суддя закінчив цей виш у 1989 році.
У 2012 році, із досягненням віку в 45 років, Львов замінив паспорт на новий.
«Схеми» отримали дані щодо цих двох паспортів із російської інформаційної системи «Роспаспорт». Там знайшли заяви на отримання паспортів із підписами, схожими на підпис Львова. Додатково журналісти зʼясували, що у день отримання паспорта у 2012 році він перебував у Москві, й потрапив туди потягом.
Крім того, Львов має російський податковий номер. За даними журналістів, він не присвоюється автоматично, його потрібно одержувати окремо. Львов отримав такий ІПН у 2010 році.
До 2012 року Львов мав частку у квартирі у Москві на Ленінградському шосе. Тоді він переписав її за договором дарування на свою дружину Інну, у якої, як зʼясували журналісти, теж є російське громадянство. Але ані наявність у неї російського паспорта, ані нерухомість у столиці РФ суддя Львов у своїх деклараціях не вказував.
Всі висновки «Схеми» підкріпили витягами з публічних реєстрів та інформацією від двох незалежних джерел.
Журналісти звернулись також до Служби безпеки України щодо віднайдених ними фактів. У СБУ «Схемам» повідомили, що володіють інформацією, яка може свідчити про наявність російського громадянства у судді Богдана Львова.
«Ці дані отримані у порядку та спосіб, визначений законодавством, — зазначили у спецслужбі. — Наразі СБУ працює над отриманням матеріалів, котрі можуть остаточно підтвердити чи спростувати наявні дані та, зокрема, зможуть слугувати відповідними юридичними доказами», — зазначили у спецслужбі.
Інший тип бланка і помилка в номері
Богдан Львов у коментарі «Схемам» заперечив, що в нього є російський паспорт. Але попросив залишити йому документи та надати час, щоб «розібратися». Ба більше, навіть натякав, що хтось міг спробувати його дискредитувати, підробивши такі документи. Втім не позначив причини, через яку це могли б робити.
Суддя Львов протягом вересня подав понад 30 адвокатських запитів до різних органів, які мали допомогти йому підтвердити відсутність у нього російського громадянства. А також низку заяв, в тому числі до Державної міграційної служби та Міністерства закордонних справ щодо того, що ніколи не мав іншого громадянства, крім українського. У цій заяві він також зазначив, що наразі перевірити чи справді на його імʼя був кимось отриманий російський паспорт не може.
Згодом на своїй сторінці у фейсбуці Львов заявив, що історія про його російський паспорт — «чистий фейк, причому на основі підроблених документів». Та звернув увагу на «нестиковки», які він знайшов у оприлюднених журналістами документах. Так, бланк заяви на оформлення паспорта, який оприлюднили журналісти, був офіційно ухвалений у 2012 році вже після дати видачі паспорта. А також на ньому був вказаний номер попереднього паспорта, який містив іншу цифру.
Журналісти у відповідь пояснили згадані Львовим розбіжності тим, що старі паспортні справи 90-х років довго не були оцифровані, й тому могли виникати різного типу помилки, в тому числі з номером. «Схеми» також звернулися по консультацію до журналіста-розслідувача «Беллінгкет» Христо Грозєва, який багато працював із російськими документами. Він розповів, що такий тип бланка міг використовуватися і раніше, і був доволі типовим для документів того часу.
Перевірка на поліграфі
Богдан Львов, щоб підтвердити відсутність у нього російського громадянства, двічі проходив перевірку поліграфом: 29 вересня 2022 року в ГО «Українська організація поліграфологів» та наступного дня за запрошенням Головного управління розвідки Міністерства оборони.
В коментарі «Ґратам» суддя розповів, що пропозиція пройти поліграф надійшла до нього від ГУР, але вони не могли надати повну розшифровку результатів включно з усіма поставленими питаннями. Тому додатково він пройшов поліграф у приватній установі, яка змогла поділитися вихідними даними.
Обидва висновки про проходження поліграфа зазначають: реакції Богдана Львова на запитання щодо наявності у нього російського паспорта дозволяють стверджувати, що на 95% ймовірно, що Львов не причетний до вчинення активних дій, спрямованих на отримання громадянства Росії. Суддя Кушнова врахувала це у своєму рішенні.
Попри те, що низка психологів ставить під сумнів ефективність використання поліграфа у розслідуваннях кримінальних справ через можливість хибної інтерпретації фізіологічних реакцій, Україна на офіційному рівні визнає такі дослідження
Так, наприклад, до Національного класифікатора професій (наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. №237) було внесено низку професій, які стосуються поліграфічного дослідження, в тому числі експерт-поліграфолог. Також використання поліграфа регламентується й у Збройних силах — Наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення опитування персоналу з використанням поліграфа в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» .
Звільнення Львова з Верховного суду
Питання наявності паспорта країни-агресора у судді стурбувало і громадськість. Наприкінці вересня 2022 року депутатка Київської міської ради, а нині бойова медикиня Аліна Михайлова подала петицію до президента щодо розгляду питання позбавлення Богдана Львова українського громадянства
Петиція набрала 38 тисяч голосів, і отримала відповідь від Володимира Зеленського, який пообіцяв перевірити наявність підстав щодо позбавлення судді українського громадянства.
Набуття громадянства іншої держави, згідно з Конституцією України стаття 126 , є підставою не лише для позбавлення громадянства, а й для припинення повноважень судді. Про те ж саме говорить і Закон «Про судоустрій і статус суддів» стаття 121 . Але звільнення судді з посади та припинення його повноважень законодавство розділяє. Повноваження судді можуть припинитися автоматично за законом. Звільнити суддю з посади може лише Вища рада правосуддя (ВРП).
ВРП, яка могла б припинити повноваження судді на підставі наявності у нього громадянства іншої країни, у 2022 році не працювала, адже її склад був неповноважним. Тож фактично Верховному суду довелося розбиратися із цим питанням самотужки. Його спробували вирішити на загальних зборах
Як це передбачає Закон «Про судоустрій та статус суддів» — стаття 42 .
Щоб зʼясувати, чи є у Богдана Львова російське громадянство, Верховний суд звернувся до СБУ. Спецслужба відповіла, що Львов отримував паспорт РФ, але перевірка цього факту продовжується.
На загальних зборах Верховного суду, які відбулися 3 жовтня 2022 року, Львова не звільнили.
Завдяки цьому суддя отримав імунітет від звільнення за цією процедурою на рік. Тож Львов одразу взяв відпустку за власний рахунок на 10 днів.
«Не топити суд». Як суддям господарської касації не вдалося звільнити свого керівника за російське громадянство, але це зробив голова Верховного суду
Але наступного дня голова Верховного суду Всеволод Князєв відкликав Львова із відпустки. Та повідомив, що відрахував його зі складу суддів, хоч це і було безпрецедентним кроком.
Тоді своє рішення Князєв пояснив так: «В часи повномасштабної війни з РФ, коли на фронті та в тилу гинуть наші найкращі громадяни, ми не можемо дозволити навіть найменший сумнів в об’єктивності, незалежності та неупередженості Верховного суду та всіх його суддів».
Власне саме рішення Князєва вивести Львова за штат і стало предметом судового розгляду. Богдан Львов із ним не погодився і вирішив піти в суд.
Перемога Львова у суді
26 жовтня 2022 року Богдан Львов звернувся до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) із позовом щодо відрахування його зі штату Верховного суду. Але через розформування ОАСКу, зокрема через його спірні рішення у пов’язаних із корупційними розслідуваннями справах, які здійснювали детективи Національного антикорупційного бюро, для винесення рішення знадобився понад рік.
12 червня 2023 року матеріали справи Львова надійшли до створеного замість ОАСК Київського окружного адмінсуду. Третьою стороною у справі долучили СБУ, адже саме їхня інформація, надана 3 жовтня 2022 року на запит Верховного суду, стала підставою для звільнення.
Справу слухала суддя Альона Кушнова. Спершу вона вирішила розглядати справу за правилами спрощеного провадження — у письмовому вигляді, без участі сторін. Але у Верховному суді наполягли на загальних правилах розгляду.
Надалі засідання кілька разів відкладали, долучали до справи письмові пояснення позивача, а також докази наявності у Львова російського паспорта від СБУ, які мали підтвердити правомірність звільнення.
Перше засідання по суті у справі відбулось 7 грудня. Після клопотань сторін суддя оголосила перерву у розгляді. Вже 26 грудня пройшли дебати сторін. А 10 січня Кушнова проголосила рішення — частково задовольнити позов судді Богдана Львова, а саме: визнати наказ Всеволода Князєва протиправним, поновити суддю на посаді та виплатити йому компенсацію у вигляді середнього заробітку за вимушений прогул за період з 5 жовтня 2022 року по день винесення рішення.
Втім, у рішенні не йдеться про негайне поновлення, як цього вимагав позивач. Кушнова дала можливість Верховному суду протягом місяця оскаржити своє рішення в апеляції. Сума компенсації Львову також не розкривається. Під час засідань не озвучувалися дані із розширеної довідки щодо заробітної плати судді, яку надавав Верховний суд, а адвокат судді Олександр Дульський не захотів коментувати «Ґратам» це питання.
Суддя Львов у коментарі «Ґратам» повідомив, що не хоче розголошувати точну суму компенсації, але «йдеться про декілька мільйонів гривень», адже його зарплата на момент звільнення перевищувала 150 тисяч гривень на місяць. Також суддя зазначив, що не може відмовитися від компенсації, адже це було б порушенням фінансового законодавства, тому розглядає можливість у разі, якщо суди вищої інстанції стануть на його сторону, передати ці гроші на Збройні сили України.
Як Служба безпеки шукала у Львова російський паспорт
Суддя Кушнова не згадує у тексті те, що Богдан Львов був звільнений одноособово головою Верховного суду Всеволодом Князевим, що порушує законний механізм звільнення голови Касаційного суду (п.4 статті 42 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»), як просив у позовній заяві Львов. Але вона погоджується з іншим твердженням позивача та аргументує рішення поновити Львова на посаді тим, що рішення голови Верховного суду про звільнення судді з посади було передчасним. Адже СБУ у своїй відповіді хоч і зазначила, що має підстави вважати, що Львов є громадянином Росії, але підкреслила, що перевірка продовжується.
Cуддя Кушнова ретельно розглядала докази СБУ, надані на підтвердження того, що у Львова є російське громадянство. СБУ, на вимогу суду, мало довести не тільки наявність паспорта, а й те, що Львов активно сприяв його отриманню. Тобто, на думку судді Кушнової, надати копію самого паспорта або ж заяви на його отримання. Суддя наголосила, що лише підтвердження активної згоди на вступ до громадянства Російської Федерації могло б довести, що Львов порушив закон.
У тексті рішення детально описується, як саме СБУ проводила перевірку Львова. Для того, щоб встановити, чи є у судді російський паспорт, Служба безпеки скористалася низкою російських інформаційно-пошукових ресурсів, які надають довідкову інформацію. А також направила декілька запитів, в тому числі до Державної міграційної служби, щоб ті допомогли встановити наявність громадянства Росії.
Перевірка СБУ, про яку йдеться у листі до Верховного суду, встановила: Львов отримав паспорт громадянина РФ у 2012 році на зміну старому паспорту від 1999 року; також суддя отримав податковий номер, який міститься в реєстрі угод щодо нерухомого майна.
«Вказане вище свідчить про наявність у судді Львова Б.Ю. громадянства Російської Федерації за даними наведених реєстрів РФ», — ідеться у документі.
Додатково СБУ зазначила, що Львова на підставі цієї інформації позбавлено доступу до державної таємниці.
Але далі йшла приписка: «Перевірка вказаних даних продовжується, про її результати буде повідомлено додатково».
Втім, звідки саме служба отримала номери паспортів, там не уточнюється. Як цього і не наводять представники СБУ у подальших судових засіданнях.
Додатково СБУ також надали листа до Верховного суду, який надійшов вже після звільнення Богдана Львова з посади, 6 жовтня 2022 року. У ньому йдеться про те, що російський інформаційний сервіс «ЕГРН-Документ», де можна перевірити дійсність паспорта, вказав, що паспорт від 2012 року досі дійсний. А інформаційний пошуковий сервіс «ФНС России» (Федеральної податкової служби) показав, що у 2010 році Богдану Львову також був присвоєний індивідуальний податковий номер.
Під час розгляду скарги Львова у КОАС СБУ надало суду протокол огляду цих ресурсів, в якому були скріншоти. Він був підписаний лише 19 грудня 2022 року. Суддя Кушнова при цьому підкреслює, що це відкриті пошукові сервіси та носять інформаційний характер.
У вересні 2022 року, після публікації розслідування про російський паспорт Львова, СБУ направила до редакції «Радіо Свобода» лист щодо надання підтверджуючих документів. Однак відповіді на нього не отримала. Це звернення СБУ також надала суду.
У вересні 2022 року спецслужба направила листа і до Державної міграційної служби України щодо проведення додаткових заходів щодо перевірки наявності у Львова російського паспорта.
Водночас під час дослідження доказів, наданих СБУ, суд встановив, що на підставі згаданої петиції Аліни Михайлової, власну перевірку здійснювала і Комісія з питань громадянства при президентові. СБУ в свою чергу направила листа до голови Комісії при президентові України з питань громадянства від 1 березня 2023 року. В ньому йдеться про те, що після публікації журналістського розслідування СБУ було проведено огляди сайтів Федеральної податкової служби РФ, де було встановлено наявність податкового номера у Львова, та російського сервісу «ЕГРН-Документ», який має інформаційний характер, де перевірили, що паспорт не значиться серед недійсних.
7 червня 2023 року Офіс президента України відповів СБУ, що наразі підстав для позбавлення Львова громадянства недостатньо, і перенаправив матеріали до Міграційної служби. Яка своєю чергою теж не змогла встановити, чи є у Львова російський паспорт, і за додатковими доказами звернулася до СБУ. Тож коло замкнулось.
Суддя Кушнова у своєму рішенні підкреслює, що Службі безпеки вдалося чітко встановити розбіжності у документах, про які згадував Львов: інший тип бланка заяви та помилка в номері паспорта У своїй відповіді Міграційній службі СБУ вказала на ці розбіжності. Та додала: підтвердити дані про наявність у судді Львова російського громадянства офіційним шляхом «не видається за можливе». Адже тоді СБУ довелося б звертатися за цією інформацією до російських міграційних органів, що наразі нереально. Згодом СБУ взагалі припинила перевірку за цією справою.
Паспорт могли знайти ще 10 років тому
Працівники СБУ мали можливість виявити паспорт РФ у Львова раніше — прийшла до висновку Кушнова.
У своєму рішенні Кушнова звертає увагу на те, що у листі СБУ від 2022 року припускається: Львов отримав громадянство РФ ще у 1999 році. І зауважує, що Львов за час роботи як військовим суддею, так і у Верховному суді проходив чимало перевірок.
Зокрема, у 2014 році Львов проходив перевірку при наданні допуску до державної таємниці. І наприкінці травня 2014 року він, як суддя, отримав допуск до інформації із грифами «Таємно» та «Цілком таємно» (що є другим і третім ступенями секретності документів). Законом «Про державну таємницю» при цьому передбачається ретельна перевірка громадянина. Тоді, на думку судді Кушнової, СБУ мала переконатися, що Львов справді є громадянином України та не має звʼязків з іноземними державами (в цьому випадку — Російською Федерацією), які могли б становити загрозу національній безпеці. Цей допуск скасували лише після виходу розслідування журналістів «Схем».
Тож суддя припускає, що інформація про російський паспорт мала б бути виявлена службою ще тоді.
«Проте цього не сталося», — зазначає вона, та вказує на те, що такі розбіжності між результатами перевірок СБУ у 2014 та 2022 році «очевидно вказували на потребу у вжитті додаткових заходів для перевірки даних відомостей».
Чи вжила їх Служба безпеки України? На думку судді Кушнової, ні. Зрештою, суддя приходить до висновку, що довести наявність паспорта РФ могли б копії цього паспорта або копія заяви на його отримання.
Тож рішення про поновлення на посаді Львова суддя мотивує тим, що відповідач та третя сторона не надали достатніх, на думку суду, доказів, які б точно довели, що Львов справді сам щось робив для того, щоб отримати російський паспорт. Тоді як сторона захисту заперечувала, що він сам для цього щось робив. Врешті Кушнова винесла рішення на користь позивача, залишивши останнє слово за апеляцією.
Апеляція буде
У Верховного суду є час до 10 лютого подати апеляцію на рішення судді Альони Кушнової. Для оскарження доведеться звертатися до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Спочатку представники відповідача не коментували питання оскарження рішення. Після короткої паузи Верховний суд все ж виступив з позицією.
«Верховний cуд, не погоджуючись із рішенням КОАС, оскаржуватиме його в апеляційному порядку», — йдеться у повідомленні пресслужби суду.
Рішення також дуже стисло прокоментували й судді з ініціативної групи, яка збирала підписи щодо розгляду звільнення Львова. Суддя Олена Кібенко виклала в себе на сторінці у фейсбуці підсумок рішення.
«Коротко про важливе. Рішення не набрало законної сили. Це не рішення про поновлення працівника на роботі — негайне виконання законом не передбачене. Верховний суд, не погоджуючись із рішенням КОАС, оскаржуватиме його в апеляційному порядку (на це є 30 днів)», — зазначила вона.
Водночас Львов рішенням залишився задоволений. На своїй сторінці у фейсбуці в день ухвалення рішення він зазначив, що «відповідь, яку сьогодні надав суд, це тільки початок боротьби за справедливість, адже окрім суду закону є ще суд суспільної думки, вердикт якого є не менш, а інколи більш важливим».
«Тому я продовжу боротись за справедливість і зроблю все можливе, щоб довести, що єдиний паспорт і єдине громадянство, яке у мене є — це громадянство України», — написав тоді суддя.
У розмові з «Ґратами» Львов відповів, що продовжить боротися за своє добре імʼя. Суддя досі переконаний, що якщо цей паспорт існує, то якась невідома особа з невідомих причин намагалася його очорнити. Та стверджує, що паспорта Росії у нього ніколи не було.
Львов наголосив, що саме цього й добивався — оскаржити рішення про своє звільнення. Але свою судову карʼєру певною мірою вважає закінченою, адже не зможе повернутися до суду після таких звинувачень. Наразі він не визначився з тим, що робитиме, якщо апеляція його таки поновить.
«Потрібно враховувати, що якщо на тебе десь натиснули, і ти зразу пішов з посади або відмовився якусь справу розглядати, то, може, заради того й це робили. І цим ти допомагаєш досягнути результату тим, хто це робить, і до того ж ускладнюєш життя наступним суддям, тому що на них будуть тиснути ще більше. А з іншого боку, може буде потрібно відійти», — зазначив Богдан Львов.
На запитання, чи планує він судитися із журналістами «Схем» щодо питання виявлення у нього російського громадянства, суддя повідомив, що не бачить вини журналістів у поширенні цієї інформації, адже вони виконали свій обовʼязок.
Також Львов не планує судитися і зі Службою безпеки, адже впевнений, що СБУ не поширювала інформацію про те, що є переконливі докази наявності у нього російського паспорта, а лише пояснила, що є така інформація та вона перевіряється.
«Ґрати» також звернулися по коментар до Служби безпеки України.
«Питання щодо звільнення з посади судді Богдана Львова розглядається у судовій площині. Як і повідомлялося раніше, Служба безпеки володіє інформацією, яка може свідчити про наявність російського громадянства у судді Богдана Львова (паспорт громадянина РФ, виданий Львову Б.Ю. 17.10.2012 р. замість паспорта, виданого 22.07.1999 р. та податковий номер громадянина РФ). Служба безпеки України у належному порядку поінформувала відповідні органи про вказані обставини та зазначила, що їх перевірка триває», — повідомили у СБУ.
Чому перевірка Богдана Львова у 2014 році не встановила наявності у судді російського паспорта, а також з якої причини було повідомлено суд про припинення перевірки щодо цього питання, у СБУ не пояснили.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
