Заява голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика про необхідність реформування адвокатури та проведення зʼїзду адвокатів для обрання двох членів Вищої ради правосуддя може мати приховані мотиви. І в умовах війни вони входять у конфлікт з конституційними положеннями про інституційну безперервність влади.
Про це заявив Ігор Чаленко, повідомляють Українські новини.
Нагадаю, очільник ВРП заявив, що інститут адвокатури, як частина системи судочинства України, залишився нереформованим і для цього необхідна законодавча база. Ключовою претензією Усика є відсутність двох членів ВРП, які не делеговані адвокатурою.
Саму судову владу, яка перебуває у перманентному стані законодавчих змін останні десятиліття, навряд можна назвати вдало реформованою. ВККС та ВРП, які не працювали тривалий час, кадровий голод, «лідерство» України за кількістю скарг в Європейському суді з прав людини, корупційний скандал з екс-очільником Верховного Суду, обраним за новими стандартами, – все це яскраві приклади наслідків вже проведених реформ.
Але чому представника судової влади так бентежить адвокатура – недержавна публічна інституція, яка незалежна від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб? Чинний Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ухвалений ще у 2012 році, не зазнав жодної суттєвої зміни в частині регулювання професії адвоката. І це насправді є показником його якості, якщо звісно не ставити процес реформування як самоціль.
Можливо тому, що чиновники, до якості роботи яких виникають питання, схильні пояснювати свої невдачі недосконалим законодавством. І замість того, аби забезпечити належне виконання закону, вони завзято його критикують, виступають на публічних заходах і готують проекти змін. Також їм набагато приємніше пояснювати наявні проблеми не власною нездатністю чи небажанням їх вирішувати, а якимись зовнішніми факторами. Для прикладу можна навести минулорічний скандал, коли обвинувачений, який вісім років чекав вироку у кримінальній справі, вчинив самопідрив у Шевченківському районному суді м.Києва. Тоді всі раптом згадали про тривалість розгляду кримінальних справ І судова влада одразу знайшла винних! Рада суддів України заявила, що цей випадок викрив суттєві проблеми, що пов’язані із недосконалістю самого КПК та зловживанням сторонами (читай – адвокатами) своїми процесуальними правами.
Що стосується делегування представників адвокатури до ВРП, то за Законом «Про Вищу раду правосуддя», цей конституційний орган державної влади та суддівського врядування складається з двадцяти одного члена, з яких з’їзд адвокатів України обирає лише двох.
Аби організувати ці вибори, необхідно скликати конференції у регіонах, де обрати делегатів. Після цього організовується цей зʼїзд, на якому і відбуваються вибори членів ВРП від адвокатури. Але хто в умовах щоденних ракетних атак, які охоплюють усю територію України, візьме на себе відповідальність проводити масові заходи?
За Законом «Про правовий режим воєнного стану» (ст. 19) в таких умовах забороняються масові зібрання та акції, проведення референдумів та виборів (Президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування). Гарантією додержання законності тут виступає обовʼязок парламенту не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, прийняти рішення про призначення виборів.
Крім цього, очевидно, що в умовах війни існують певні стандарти організації влади, адже саме Конституція забезпечує її інституційну безперервність.
Виходячи з таких міркувань адвокатура ухвалила рішення про організацію і проведення зʼїзду адвокатів України після припинення або скасування режиму воєнного стану. І цю позицію свого часу було донесено, в тому числі, до голови Вищої ради правосуддя. Останній очевидно не поділяє її. Втім, можливо під приводом проблем адвокатури щодо обрання двох членів ВРП у такий спосіб він просуває і тему виборів Президента?
Але за будь-яких умов заяви про необхідність реформи адвокатури з вуст представника судової влади варто розцінювати лише як чергову спробу відволікання уваги громадськості від справжніх проблем правосуддя.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
