Новини

Щодо презумпції спільності майна подружжя та позову про поділ, встановлення порядку користування квартирою та вселення

20 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, встановлення порядку користування квартирою та вселення.

Суди встановили, що сторони з березня 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням міського суду у 2022 році, визначено місце проживання дітей разом з матір’ю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей.

Відповідач у вересні 2016 році за договором купівлі-продажу придбала квартиру, в якій зареєстровані вона, її син та двоє спільних з позивачем дітей.

Звернувшись у квітні 2020 року до суду, ОСОБА_1 у позовній заяві просив суд здійснити поділ зазначеної квартири між ним та ОСОБА_2, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати право власності на 1/2 частку квартири, вселити та встановити порядок користування нею.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено.

Переглядаючи справу, Верховний Суд змінив мотивувальну частину судових рішень щодо позовних вимог про здійснення поділу спірної квартири та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку квартири з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка, зокрема, є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Отже, придбане під час шлюбу за відплатним договором майно може бути визнане особистою приватною власністю одного з подружжя лише в тому
випадку, якщо придбання цього майна відбулося виключно за особисті кошти
одного з подружжя.

Тлумачення змісту частини першої, другої статті 70 СК України, частини першої статті 71 СК України свідчить, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.

Суди не врахували, що позивач не пред’являв вимог про визнання спірної квартири спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про припинення
права спільної сумісної власності на квартиру. Тому у суду першої інстанції не було підстав для зазначення в резолютивній частині рішення про визнання квартири спільною сумісною власністю та про припинення такого режиму щодо цієї квартири. Апеляційний суд на це уваги не звернув, рішення суду першої інстанції не змінив.

Оскільки спірна квартира набута відповідачем у 2016 році, тобто під час шлюбу з позивачем, доказів, які б підтверджували факт придбання квартири за особисті кошти, відповідач не надала, суди зробили правильний висновок, що ОСОБА_2 не спростувала презумпцію спільності майна подружжя, тому спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін.

Відповідач не довела, а суди не встановили підстав для відступу від рівності часток подружжя у праві спільної власності.

При задоволенні вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку спірної квартири суди не врахували, що поділ майна подружжя здійснюється в натурі відповідно до визначених судом часток, при цьому не виключається звернення одного із подружжя про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі. Аналіз змісту позову ОСОБА_1 свідчить, що ним пред’явлено саме позов про визнання права на частку в праві спільної власності на квартиру, а не позов про її поділ в натурі.

Верховний Суд рішення в цій частині змінив та зазначив про визнання за ОСОБА_1 права на 1/2 частку в праві спільної власності на квартиру.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 569/4484/22 (провадження № 61-11369св23) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117849472.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *