У Вищій школі адвокатури НААУ відбулася фахова дискусія на тему: «Мобінг (цькування) на робочому місці», організована Центром трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ. Разом з членами Центру слухачі обговорили правове регулювання мобінгу, босингу та ейджизму в Україні, судову практику, практику ЄСПЛ та національну судову практику інших країн.
З метою кращого розуміння причин та факторів дискримінації на робочому місці члени Центру трудового права та соціального забезпечення поділилися власними напрацюваннями та алгоритмами дій з досвіду адвокатської практики.
Відкрила захід Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ – Вікторія Поліщук, яка продемонструвала загальну ситуацію правового регулювання й протидії мобінгу (цькування) в Україні, а також навела приклади із практики ЄСПЛ та судової практики інших країн. Адвокат зауважила, що форми прояву «мобінгу» не мають вичерпного характеру. Тому, щоб кваліфікувати дії роботодавця/керівника або іншого працівника як «мобінг», слід виходити з визначення, передбаченого ст. 2-2 КЗпП України. Мобінг має бути реальним, працівник, щодо якого застосовується мобінг, зобов’язаний подати докази, які б підтвердили факт порушення його трудових прав.
Наталія Кохан, к.ю.н., доц. каф. трудового, екологічного та аграрного права Навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, докладно розкрила поняття босингу, визначивши його як різновид мобінгу (цькування), коли ініціатором протиправних дій виступає роботодавець або керівник. Спікер окреслила форми його прояву та їх умови, а також поділилася зі слухачами алгоритмом дій працівника, який включає: збір доказової бази, встановлення факту «босингу» в судовому порядку, захист свого порушеного права та притягнення до відповідальності. Серед способів захисту Наталія Кохан виокремила: самозахист, державний та судовий захист. Окремо сфокусувала увагу на тому, що працівник має право на матеріальне та моральне відшкодування шкоди після встановлення факту босингу у судовому порядку, з моменту коли таке рішення набере законної сили.
Про особливості вирішення справ по мобінгу на публічній службі розповіла Наталія Кайда, доктор юридичних наук, науковий співробітник Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спікер у доповіді висвітлила правову основу мобінгу (цькування) на публічній службі, особливості визначення юрисдикції спору, звільнення з займаної посади у зв’язку з мобінгом (цькуванням) з боку посадових осіб під час проходження публічної служби. На прикладі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 300/1808/23 за позовною заявою заступниці міського голови до Долинського міського голови Диріва І. Я. про визнання протиправними дій, які містять ознаки мобінгу, стягнення невиплаченої заробітної плати й моральної шкоди, лектор розглянула питання про те, що встановлення судом ознак протиправності дій з боку посадової особи не є підставою констатувати ознаки мобінгу (цькування). Окрему увагу Наталія Кайда звернула на питання, чи вважатиметься втрата рівня кваліфікації через одноманітний характер завдань однією з форм мобінгу.
Продовжила дискутувати на тему дискримінації на робочому місці адвокат Анастасія Якімова, яка зосередила увагу на понятті, видах та процесі ейджизму. Так, ейджизм передбачає менш прихильне ставлення до претендента або працівника через його або її вік. Спікер розкрила ознаки ейджизму та його прояви у суспільстві та трудових відносинах, схарактеризувала міжнародне та національне законодавство щодо протидії ейджизму. Говорячи про те, як діяти, якщо на роботі є прояви ейджизму, Анастасія Якімова окреслила такі необхідні кроки: звернення до безпосереднього керівника або залежно від організаційної структури роботодавця та усне спілкування на предмет ситуації, яка склалася; якщо ситуація не вирішується усним діалогом – перехід у площину письмових звернень до роботодавця; у разі письмової комунікації, така ситуація може перейти у розряд трудового конфлікту, який потребує серйозних дій та плану вирішення.
Співзасновниця АО «Адвокатська сім’я Лисенко» Ганна Лисенко звернула увагу, що головною причиною відмов у задоволенні заяв працівників про встановлення факту вчинення мобінгу, є недоведеність вчинення мобінгу, тобто – відсутність доказів. Адже працівник має довести в суді: коли вчинявся мобінг, його систематичність, умисел або бездіяльність винуватця, мету мобінгу (звільнення, зміна умов праці або переведення, зменшення розміру оплати тощо) та його форму (психологічна або економічна із застосуванням засобів електронних комунікацій). Для встановлення факту мобінгу мають бути «залізні докази». Наприклад, письмові докази (накази, розпорядження, заяви, скарги, протоколи тощо), електронні докази (аудіо, відео, фото, електронне листування, листування через месенджери), покази свідків тощо.
Задля ефективного захисту прав працівників, які зазнали дискримінації на робочому місці, тематичні матеріали та висновки за результатами фахової дискусії будуть узагальнені та оприлюднені на платформі Вищої школи адвокатури НААУ.
Ознайомитися із записом фахової дискусії можна за посиланням: https://tinyurl.com/3cumzz5u
