Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого – судді Черенкової Н.П.,
при секретарі Романової К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що відносини між подружжям припинені внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. Фактичні шлюбні відносини сторонами припинені з травня 2023 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 року визначено головуючого – суддю Черенкову Н.П. та справу передано судді 17.01.2023 року.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17.10.2023 року дану позовну заяву залишено без руху, надано позивачці строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
26.10.2023 року від представника позивачки – адвоката Бердникової К.О. надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 17.10.2023 року.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача – адвокат Староста І.І. надав суду заяву ОСОБА_2 , в якій останній просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Сторони перебувають у шлюбі з 04.09.2004 року, від шлюбу мають двох дітей повнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження Серії НОМЕР_1 та Серії НОМЕР_2 відповідно.
Шлюб це добровільний, рівноправний, сімейний союз жінки та чоловіка спрямований на створення сім`ї та зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст.51Конституції України у відповідності до якого шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За такого, в сім`ї склалися ненормальні взаємовідносини внаслідок несумісності характерів, різних поглядів на життєві проблеми та шляхи їх вирішення. Подружні стосунки припинені та в теперішній час не підтримуються.
Згідно зі ст.24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
При вирішенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово “сімейний” засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово “союз” підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття додаткових заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам обох з подружжя, а тому відповідно до ст. 109 Сімейного Кодексу України, такий шлюб розривається судом.
Згідно ч. 2 ст.114СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За такого, суд вважає, що сім`я розпалась, відновлення її неможливе та недоцільне, а тому позов підлягає задоволенню, а шлюб на підставі ст.112СК України – розірванню.
Керуючись ст. 12, 81, 89, 263, 265 ЦПК України, ст. 104, 110, 112 СК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 04 вересня 2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №773, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено: 16 січня 2024 року.
Суддя Н.П. Черенкова
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
