Про те чим відрізняється СЗЧ від дезертирства розповів адвокат Назар Олексюк в етері Українського радіо.
Це практично одне й те саме. Дезертирство відрізняється від СЗЧ тим, що СЗЧ ― це коли просто залишають частину. А якщо це було вчинено, щоб взагалі ухилитися від військової служби, коли людина самовільно поїхала додому, сидить і не бажає повертатися, то це є дезертирство. Різниця у покаранні полягає в тому, що при СЗЧ більше трьох діб передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, а у випадку дезертирства ― від 5 до 12 років. В обох випадках допускається порядок спрощеного повернення, – зазначив Олексюк.
Адвокат розповів, які будуть наслідки якщо особа невчасно повернулася з відпустки без поважних причин, і чи це також вважається СЗЧ.
Дві доби дається на дорогу. Якщо особа запізнилася до трьох діб, то це адміністративне правопорушення. Проблема в тому, що з особовим складом взагалі не ведеться робота, ніхто не роз’яснює, як усе повинно бути. Але незнання законів не звільняє від відповідальності. Тому людям треба пояснювати, як вони мають повертатися та як працює облік особового складу. Яким чином люди потрапляють у СЗЧ, коли вони невчасно повернулися з відпустки? Усі вибуття і прибуття повинні фіксуватися, мають вручатися приписи, де написано, за скільки днів потрібно прибути. Цього не роблять, тож трапляються неприємні ситуації, коли людина під час вікна переміщення, наприклад, потрапляє в лікарню, а потім починають спори, чи визнаємо ми це лікування, чи не визнаємо. Дуже складно в цих питаннях щось аргументувати, тому що в Україні є велика проблема з правовою визначеністю та верховенством права, на жаль, – констатує адвокат.
Нараз Олексюк поділився актуальної судовою практикою щодо питань СЗЧ.
Наприклад, військова частина оголосила людину СЗЧ і не повідомила у ДБР. Людина перебувала у СЗЧ чотири місяці, грошове забезпечення їй не здійснювалось, людина прийшла поновлюватися, внесла відомості ― і на другий день її поновили на службі. Але виникло питання, де поділося чотири місяці. Відповідно, треба в судовому порядку нарахувати ці гроші, відновити вислугу. Є такі справи, тому що люди опиняються в ситуації незахищеності. Інша судова практика, коли людина перебувала у СЗЧ і хотіла звільнитися зі служби. Наприклад, народилась третя дитина, вони зверталися до суду й оскаржували відмову у звільненні. Але позиція судів усталена й уніфікована ― поки не повернешся із СЗЧ, неможливо звільнитися.
Військовослужбовець повинен передусім читати щодня статут внутрішньої служби ЗСУ. У статуті написано все ― як робити, кому доповідати, про що повідомляти. Якщо людина все робить за статутом, то у неї не буде жодних проблем. Не соромтесь читати статут. Це має бути настільною книгою кожного військовослужбовця, – резюмує адвокат.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
Залишити відповідь