Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт 13192 щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору.
Зазначений законопроєкт підтримали 238 народних депутати України.
Закон передбачає, що суд зможе ухвалювати рішення про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи.
Відповідно до прийнятого дкоументу ставка судового збору, визначена підпунктами 6 та 7 пункту 1 ч. 2 ст. 4 закону про судовий збір, становитиме за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, яка подана:
юридичною особою – 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної сумифізичною особою або фізичною особою – підприємцем – 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, де предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров’ю (крім моральної шкоди) – не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У новій редакції викладено статтю 8 «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати». Відповідно до змін, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
військовослужбовці;батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При визначенні майнового стану особи, для цілей цієї статті, суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Прийнятий закон уточнює формулювання пункту 2 ч. 2 ст. 4 закону стосовно ставок судового збору за подання документів до господарського суду. А саме, за подання до господарського суду будуть встановлені такі ставки:
1) позовної заяви майнового характеру – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб2) позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб3) заяви про видачу судового наказу – 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб4) заяви про скасування судового наказу – 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб5) заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення – 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами – 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми7) касаційної скарги на рішення суду – 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми8) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб9) заяви про відкриття процедури превентивної реструктуризації – 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб10) апеляційної скарги на ухвалу суду в процедурі превентивної реструктуризації – 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви11) касаційної скарги на ухвалу суду про затвердження / про відмову у затвердженні плану превентивної реструктуризації; про закриття процедури превентивної реструктуризації – 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви.
Статтю 136 Цивільного процесуального кодексу доповнено нормою про те, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов’язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання
Доповнено статтю 246 ЦПК, яка встановлює, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У такому випадку суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 20 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог
Відповідно у статті 270 Цивільного процесуального кодексу викласти буде передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється у разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.
Зміни передбачені до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства. Суд зможе вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У статті 252 встановлюється, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а у разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати, – без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
Залишити відповідь