Про безпідставність невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди через формальні недоліки в доказах його участі в бойових діях

Підставою для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю є відповідний наказ командира, а процедура підтвердження участі в бойових діях здійснюється шляхом видачі довідки та базується на одному з визначених документів (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті). Таким чином, навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньою підставою для нарахування додаткової винагороди.

16 січня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу особи на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 360/956/23 за позовом особи до Військової частини про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 грн за періоди його участі у бойових діях та заходах у 2022-2023 роках.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є військовослужбовцем, проходить військову службу в Державній
прикордонній службі України і відповідно до бойових наказів, перебував у службовому відрядженні у складі військової частини та безпосередньо брав
участь у бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони. Позивач
вказував, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), однак така допомога протиправно не нараховувалася та не виплачувалася у спірний період. Відповідач відмовив у виплаті додаткової винагороди позивачу оскільки від військової частини не надійшли документи, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову. Суди вказали, що позивач не надав належних доказів його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони у визначений період.

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

ОЦІНКА СУДУ

Військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн, а тим з них,
які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення
заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,
перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, –
розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях та заходах повинна бути підтвердженою документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації
Держприкордонслужби №392 та № 628.

Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у наступних документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 вказав, що підставою для виплати додаткової винагороди є відповідний наказ
командира, а процедура підтвердження участі у бойових діях здійснюється шляхом видачі довідки та базується на одному з визначених документів (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті). Таким чином, навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньою підставою для нарахування додаткової винагороди.

Суди попередніх інстанцій не дослідили обставини направлення позивача у відрядження, не встановили, чи були складені необхідні рапорти та інші документи, які могли підтвердити його участь у бойових діях, та не з’ясували, чи були такі документи передані командуванням військової частини.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі №360/956/23 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124472228.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *