Донька покійного екснардепа Давида Жванії заявила про шахрайське заволодіння майном

04 червня 2025 року  слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів,

В С Т А Н О В И В:

Старша слідча слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3  за погодженням із прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Обґрунтовуючи клопотання, зазначила, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100100001161 від 29.03.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

На адресу Шевченківського УПГУНП у м. Києві надійшла заява від представника заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката ОСОБА_6 згідно договору про надання правової допомоги 20/03-25Д від 20.03.2025 щодо вчинення шахрайських дій ОСОБА_7 , направлених на заволодіння нерухомого майна, а саме: житлових приміщень № 4, 5, 6, 7, 9 по АДРЕСА_1 , та нежитлових приміщень, а саме: 2,3 по АДРЕСА_1 , внаслідок чого останні вибули з власності ОСОБА_10 , чим завдано збитку в особливо великих розмірах. За ч. 5 ст. 190 КК України слід кваліфікувати заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою,  вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

Досудовим розслідуванням встановлено те, що на початку 2022 року мати заявниці, ОСОБА_9 , та батько заявниці, ОСОБА_10 , виявили з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що майно, належне їм на праві власності, а саме: квартира АДРЕСА_2 , була відчужена у позасудовому порядку на користь третіх осіб, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та в подальшому зареєстрована на праві власності за іншою особою – громадянкою України ОСОБА_11 .

Враховуючи те, що ОСОБА_9  та ОСОБА_10 не мали жодних договірних відносин з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », вони звернулися за правничою допомогою до адвоката ОСОБА_12 , який в ході збору доказів у період 2022-2023 років виявив наступне.

29 червня 2016 року нібито між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як кредитором, та ОСОБА_7 , як позичальником, було укладено Кредитний договір № 16-06-29-006984, згідно п. 2.1. якого позичальник взяла на себе зобов`язання в день укладення відповідного договору в забезпечення своїх зобов`язань за ним забезпечити надання ОСОБА_10 в іпотеку нерухомого майна, а саме: житлових приміщень № 4, 5, 6, 7, 9 по АДРЕСА_1 .

Того ж дня, 29 червня 2016 року, нібито було укладено Договір іпотеки між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ОСОБА_10 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  ОСОБА_13  за реєстровим номером 711, яким передано від імені  ОСОБА_10 в забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_7 за Кредитним договором № 16-06-29-006984 від 29.06.2016 року нерухоме майно, а саме житлові приміщення № 4, 5, 6, 7, АДРЕСА_3 .

Разом із цим, того ж дня, 29.06.2016 р., нібито, ОСОБА_10 , діючи за довіреністю від 17.06.2016 р., виданою ОСОБА_9 на його ім`я діяти від імені та в інтересах останньої та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  ОСОБА_13 , на забезпечення виконання зобов`язань  ОСОБА_7 за Кредитним договором № 16-06-29-006984 від 29.06.2016 року також передав в іпотеку за Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  ОСОБА_13 за реєстровим номером 713 на користь ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нежитлові приміщення АДРЕСА_4 , належні на праві власності ОСОБА_9 . До цього ж у ході проведення досудового розслідування встановлено те, що на період 17.06.2016 ОСОБА_9 перебувала за кордоном, тому вчинення будь-якого правочину за її участю не було можливим.

Також,  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зазначали, що не передавали в іпотеку жодного свого майна та підписи від їх імені на вищевказаних Договорах іпотеки від 29.06.2016 р. та довіреності від імені  ОСОБА_9 від 17.06.2016 р., виконані не ними, а іншими невідомими особами.

В подальшому, 30.07.2018, ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нібито було відступлено право вимоги за вищевказаними Договорами іпотеки від 29.06.2016, укладеними зі ОСОБА_10 та ОСОБА_10 на підставі довіреності від 17.06.2016, в інтересах  ОСОБА_9 на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

13 вересня 2018 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в свою чергу згідно відомостей з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень звернуло в позасудовому порядку, на підставі ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» стягнення на відповідні об`єкти нерухомого майна, передані 29.06.2016 р. за Договорами іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за Кредитним договором №16-06-29-006984 від 29.06.2016 року та зареєструвало за собою право власності на житлові приміщення № 4, АДРЕСА_5 , 6, 7, 9 та нежитлові приміщення АДРЕСА_6 , які в подальшому відчужило на користь третіх осіб.

Як наслідок, адвокат ОСОБА_12 , діючи в інтересах подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , звернувся з позовами до ІНФОРМАЦІЯ_4 , витребуючи майно подружжя, яке вибуло з власності поза їх волею та на даний час в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходяться судові справи:

– №761/2035/22 щодо витребування квартири АДРЕСА_7 ;

– №761/23427/23 щодо витребування квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 ;

– №761/11103/23 щодо витребування нежитлових приміщень № 2, 3.

09 травня 2022 року за трагічних обставин загинув ОСОБА_10 .

У свою чергу, вже в жовтні 2022 року, тобто після загибелі ОСОБА_10 , ОСОБА_14 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення із загиблого ОСОБА_10 коштів на підставі нібито укладеного з ним Договору позики від 27.12.2019 р. та розписки до нього.

Заочним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4  від 15.02.2023 р. по справі №761/21417/22, в подальшому скасованим за заявою адвоката  ОСОБА_12 , було вирішено стягнути із загиблого ОСОБА_10 на користь  ОСОБА_14 кошти на підставі вищевказаного Договору позики від 27.12.2019р. в сумі 2 148 828 доларів США.

В той час, як сім`я  ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не потребувала коштів, дружина й донька ОСОБА_10  –  ОСОБА_9  та ОСОБА_5 , вказують, що підпис, виконаний від імені ОСОБА_10 на Договорі позики від 27.12.2019 р. та розписці до нього суттєво відрізняється від підпису їх чоловіка та батька ОСОБА_10 .

       Крім того,  ОСОБА_14  змогла отримати інформацію про майновий стан померлого ОСОБА_10 , факти сімейних та родинних зв`язків, спадкове майно, осіб, які подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, завдяки приватному виконавцю ОСОБА_15 , який, діючи на підставі виконавчого листа ІНФОРМАЦІЯ_4 №761/21417/22 від 21.03.2023 року, виданого на підставі Заочного рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.02.2023 р. по справі №761/21417/22, скасованого в подальшому, в силу свої професійних обов`язків, отримав всю необхідну для ОСОБА_14 інформацію та документи.

       Після скасування вищевказаного рішення  ОСОБА_14  звернулася з аналогічним позовом до спадкоємців  ОСОБА_10 , одним з яких є заявник –  ОСОБА_5 . Позов на даний час перебуває на розгляді ІНФОРМАЦІЯ_4 в межах судової справи №761/32689/24.

Водночас, під час судового розгляду справи №761/32689/24 виявлено, що ОСОБА_7 на підставі рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.11.2023 по справі №374/405/23 визнала своїх дітей, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , після загибелі  ОСОБА_10 , спадкоємцями за загиблим.

Вищевказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.11.2023 р. по справі №374/405/23, станом на день подання заяви, скасовано Постановою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04 березня 2025 року.

Разом із цим,  ОСОБА_7 (на забезпечення виконання зобов`язань якої за кредитним договором нібито й було укладено договори іпотеки щодо майна подружжя ОСОБА_19), діючи спільно з ОСОБА_14 , в якості представника своїх дітей ОСОБА_16  та ОСОБА_17 з метою сприяння заволодіння майном сім`ї  ОСОБА_10 , визнає позовні вимоги ОСОБА_14 по справі №761/32689/24.

Під час проведення досудового розслідування допитано представника потерпілого, ОСОБА_6 , яка повідомила про те, що 20.03.2025 до неї звернулась донька ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_5 щодо цілеспрямованих дій організованою групою осіб, які за допомогою підроблених документів намагаються шахрайським шляхом впродовж останніх років заволодіти майном її батьків, у тому числі: житлові приміщення № 4, 5, 6, 7, АДРЕСА_3 , та нежитлові приміщення АДРЕСА_6 .

Крім цього, опитано ОСОБА_5 , яка повідомила про її звернення до адвоката ОСОБА_6 щодо вчинення шахрайських дій, направлених на заволодіння нерухомого майна її батьків: 29.06.2016 нібито між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », співзасновником якого був її батько, ОСОБА_10 , як кредитором, та ОСОБА_7 , як позичальником, було укладено Кредитний договір № 16-06-29-006984, згідно якого позичальник взяла на себе зобов`язання забезпечити надання ОСОБА_10 в іпотеку нерухомого майна, а саме: житлових приміщень № 4, 5, 6, 7, 9 по АДРЕСА_1 , та нежитлові приміщення АДРЕСА_6 , які в подальшому продано на користь третіх осіб.

Також, опитано мати  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_9 , яка повідомила про виявлення на початку 2022 року з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що майно, належне їй та чоловіку  ОСОБА_10  на праві власності, а саме: квартира АДРЕСА_2 , була відчужена у позасудовому порядку на користь третіх осіб, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В подальшому шахрайськими діями було відчужено інше нерухоме майно подружжя: № 5, 6, 7,  АДРЕСА_3 . До того ж, 29.06.2016 р., нібито,  ОСОБА_10 , діючи за довіреністю від 17.06.2016 р., виданою ОСОБА_9 на його ім`я діяти від імені та в інтересах останньої та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  ОСОБА_13 , на забезпечення виконання зобов`язань  ОСОБА_7 за Кредитним договором № 16-06-29-006984 від 29.06.2016 року також передав в іпотеку за Договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  ОСОБА_13 за реєстровим номером 713 на користь ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нежитлові приміщення АДРЕСА_4 , належні на праві власності ОСОБА_9 . Але протягом зазначеного періоду ОСОБА_9 перебувала за кордоном та не вчиняла правочинів від свого імені, про що свідчать долучені до матеріалів кримінального провадження копії паспортів громадянина Україна для виїзду за кордон, видані на ім`я ОСОБА_9 .

Також, отримано на запит відповідь ІНФОРМАЦІЯ_7 та здійснено огляд наданих виписок по рахункам, на яких раніше обліковувалась заборгованість за кредитним договором за період з дати видачі кредиту ОСОБА_7 по дати закриття рахунків, в ході якого встановлено, що тіло кредиту, а саме сума в розмірі 10 млн. гривень було повністю повернуто ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому не встановлено підстав для стягнення майна в іпотеку.

В ході проведення слідчих дій, оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Вказала, що з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин, документування та здобуття доказів, встановлення фінансової можливості та спроможності ОСОБА_14 надати кошти в борг та ОСОБА_7 отримати кредит та погасити його виникла необхідність в отриманні фінансових документів, а саме: інформації щодо отримуваної заробітної плати та інших доходів ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Слідча у судове засідання не з`явилася, до суду подано заяву про розгляд справи без її участі та просить клопотання задовольнити.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України розглянув клопотання про тимчасовий доступ без виклику представників особи у володінні якої перебувають речі та документи.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12025100100001161 від 29.03.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Враховуючи те, що інформація може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, слідчим у клопотанні доведено можливість використання як доказу інформації та іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою даної інформації неможливо, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо надання дозволу на тимчасовий доступ до оригіналів запитуваних документів з можливістю їх вилучення, то слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Як вбачається з долучених до клопотання документів, слідчим не доведено наявність обставин, якими законодавець передбачає можливість вилучення оригіналів документів, зазначених в клопотанні, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що надання завірених належним чином копій даних документів буде достатнім для досягнення мети зазначеного тимчасового доступу.

З урахуванням вищевикладеного, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-166 КПК України, –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшої слідчої слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів – задовольнити частково.

Надати дозвіл старшій слідчій СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3  на тимчасовий доступ до інформації, яка перебуває у володінні ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою: АДРЕСА_11 , з можливістю вилучення належним чином засвідчених копій, а саме інформації щодо отримуваної заробітної плати та інших доходів за період 01.01.2005 по 27.12.2019 гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також за період 01.01.2005 по 31.12.2017 гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

В іншій частині поданого клопотання – відмовити.

Строк дії ухвали становить два місяці з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cлідчий суддя

Шевченківського районного суду м. Києва         ОСОБА_1

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *