Скасування касаційних фільтрів може відповідати інтересам адвокатів, їхніх клієнтів, прокурорів. Але слід пам’ятати, що у Конституції України адвокатура та прокуратура поряд із судами віднесені до розділу «Правосуддя». Тому й адвокати, і прокурори не повинні думати виключно про корпоративні інтереси, а опікуватись ефективністю правосуддя в цілому.
Про це зазначив суддя Верховного Суду Дмитро Гудима, інформує Судова влада.
До того ж, зауважив доповідач, можна обговорювати не тільки моделі організації ВС, але й адвокатури: існують правові системи, в яких до ВС має доступ обмежена кількість спеціалізованих і ліцензованих адвокатів. Дмитро Гудима сказав, що не агітує за таку модель, але треба враховувати й таку можливість.
Обговорюючи модель побудови роботи ВС, необхідно не забувати про його Апарат. В багатьох країнах апарат касаційного суду виконує активнішу роль, ніж Апарат ВС. Наприклад, працівникам певних підрозділів Апарату ВС можна надати повноваження самостійно ухвалювати рішення про залишення касаційної скарги без руху, надання додаткового строку для виправлення недоліків такої скарги, відкриття касаційного провадження чи відмову в такому відкритті та ін. Ці питання зараз вирішуються ухвалами суддів, що забирає левову частку часу роботи над справами.
Також Дмитро Гудима пояснив, чому, на його думку, за теперішнього навантаження необґрунтовано зменшувати строк на залишення касаційної скарги без руху, відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження до 10 днів. Він зауважив, що кожного дня на одного суддю у Касаційному цивільному суді у складі ВС надходить у середньому п’ять нових процесуальних документів, з яких щонайменше три – це нові касаційні скарги. Якщо хтось захворів, перебуває у відпустці, навантаження зростає. А коли одна чи декілька колегій у відпустці – кількість нових касаційних скарг може зростати до 20 на день. За такої ситуації зменшення вказаних строків щонайменше не сприятиме підвищенню якості роботи з касаційними скаргами.
Навіть установлений 20-денний строк занадто малий. У багатьох правових системах оперують поняттям розумного строку. Виходячи із сьогоднішніх реалій, в судочинстві України доцільно ставити питання не про обмеження строків якоюсь кількістю днів, а впровадження поняття розумного строку вчинення певних процесуальних дій. «Якщо ми хочемо створити більше підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, можемо говорити про зменшення строків на відкриття провадження. Але хіба може бути така мета запропонованих змін?», – сказав доповідач.
Підсумовуючи, суддя зауважив, що для забезпечення розумних строків розгляду справ у ВС, про що турбується адвокатська спільнота, касаційні фільтри мають існувати. Але припустив, що, можливо, не в тому вигляді, в якому вони є зараз. Він навів приклади таких критеріїв для відкриття касаційних проваджень, які є в інших країнах: справа має істотне значення для забезпечення єдності судової практики чи її розвитку; у справі порушені питання, що мають суспільне значення; оскаржене судове рішення є наслідком очевидної судової помилки, зумовлює істотну несправедливість, порушує міжнародні зобов’язання держави, не відповідає практиці ЄСПЛ або Суду справедливості ЄС.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
Залишити відповідь