Ідея часу є наскрізною не лише в метафізичних концепціях людського пізнання – вона глибоко пронизує систему права, формує рамки для соціальних відносин, упорядковує юридичну дійсність та структурує право. В адміністративному процесі ідея часу втілюється у процесуальних строках, які, з одного боку, забезпечують певний ритм судового процесу, а з іншого, – можуть слугувати механізмом реалізації принципу юридичної визначеності.
Про це зазначила суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Коваленко, повідомляє Судова влада.
Строк у праві – це не просто числова межа. Це індикатор справедливості та передбачуваності, що має вагоме не лише екзистенційне, а й нормативне значення. Він є втіленням філософського розуміння часу як проміжку між потенціалом і реалізацією, між подією та її наслідком. Філософія, зокрема праці Гумбрехта, відходить від сприйняття часу як абстрактного вектора, розглядаючи його як певну присутність, напругу між очікуванням і завершенням. Розмірковуючи про надмірне прискорення сучасного світу, філософ зауважує, що час став епохою втрати, оскільки темп подій випереджає їх зміст.
На думку спікерки, важливим є дослідження правової природи та функціонального призначення процесуальних строків в адміністративному судочинстві, з акцентом на їхній ролі в забезпеченні принципів справедливого розсуду, розумності строків та їхнього значення як інструменту правової визначеності. Тобто строки – це не другорядна деталь, а фундаментальний каркас правосуддя, через який реалізується принцип правової визначеності, що є ключовим елементом верховенства права.
У своїй філософській праці щодо продукування присутності Гумбрехт пояснює, що сучасний час втрачає лінійність і стає щільним, перетворюючись на простір очікування, де кожна подія набуває емоційної значущості. Аналогічно строк у суді функціонує як обмежене законом очікування.
Наталія Коваленко вказала, що у філософії час стає значущим лише тоді, коли він упорядкований через наратив. Отже, час – не лише фізична категорія, а й структура досвіду, що організовує наше сприйняття світу, суспільства та, зокрема, справи. У цьому розумінні процесуальний строк є способом юридичної артикуляції часу, коли абстрактна тривалість набуває нормативного змісту. Гумбрехт визначає сучасний час як контрольовану послідовність моментів, що вимагає точності та обліку. Тому строки є тим інструментом, через який юридична система здійснює самовимірювання. Функції строків не обмежуються технічним аспектом, вони є структурно-правовими, виконуючи захисну, охоронну, стимулюючу та стабілізуючу функції.
Говорячи про стабілізуючу функцію, доповідачка зазначила, що строки фіксують момент завершення невизначеності, після закінчення встановлених законом строків правовідносини набувають статусу стабільності. На це звертає увагу і суд у своїх постановах, наголошуючи, що строк є засобом забезпечення балансу між юридичною визначеністю та ефективністю.
Суддя також розповіла про працю Трюльса Вюллера «Що таке час». У ній стверджується, що момент часу є не лише фізичним фактором, а й практичною необхідністю для людини, яка прагне впорядкувати свій досвід. Ця позиція корелює з розумінням часу як правової події, що активує юридичні наслідки залежно від здатності особи діяти у визначених часових рамках. Таким чином, момент початку перебігу строку в адміністративному процесі має бути не формальною датою, а чітко визначеним юридичним фактом, що забезпечує доступ до правосуддя в розумних межах. Питання поновлення строків також є важливим у судовій практиці, а інститут поновлення строків є втіленням того, що Поль Рікер називав етикою судження, коли абстрактне правило поступається місцем конкретному розгляду людської ситуації. Право, що не враховує контекст, ризикує стати формальним, але право, яке повністю нівелює строки, руйнує стабільність. Саме тому завданням суду є пошук балансу між цими полюсами завдяки інструменту поновлення строку.
Підсумовуючи, спікерка наголосила, що строк – це не формальність, а спосіб впорядкування хаосу, механізм довіри до правосуддя та форма темпоральної відповідальності. «Ми повинні оберігати час так само, як і правду», – підкреслила Наталія Коваленко.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
Залишити відповідь