Керівництво АРМА запровадило власні правила преміювання, що суперечать законодавству та базуються на суб’єктивних критеріях. Результати перевірок НАДС залишаються непублічними, що створює ризики повторення порушень.
Преміювання державних службовців – це інструмент стимулювання ефективної роботи, але в Агентстві з розшуку та менеджменту активів цей механізм використовувався вкрай сумнівно. Як свідчить перевірка Національного агентства з питань державної служби, керівництво АРМА ввело власні правила преміювання, що не відповідають чинному законодавству.
Про це заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир, інформує УНН.
НАДС двічі перевіряло діяльність АРМА у 2023 році, зокрема щодо преміювання працівників. Виявилося, що положення про преміювання, затверджене ще у 2017 році, містило некоректні критерії, які дозволяли виплачувати премії за суб’єктивними показниками. Наприклад:
· ефективність досягнення поставлених цілей при раціональному використанні ресурсів;· попередження негативних обставин, які могли б негативно вплинути на роботу агентства;· участь у підвищенні інституційної спроможності органу.
І це прямо суперечило Типовому положенню про преміювання державних службовців, яке затверджене наказом Мінсоцполітики.
Окремо у Положенні АРМА зазначалося, що преміювання працівників залежить від якісного виконання функцій та давався їх досить розлогий перелік.
“Як оцінювати якісне виконання функцій – залишилося невідомим, адже розпорядчих документів щодо порядку визначення цього критерію в АРМА не було. Виявилося, що результати роботи в рамках нового критерію оцінюють керівники самостійних структурних підрозділів, які “надають голові АРМА обґрунтовану інформацію щодо виконання завдань і функцій, покладених на структурні підрозділи”. Іншими словами, питання про те, чи достойний співробітник отримати премію вирішувалося на власний розсуд керівництвом департаментів та управлінь, а остаточне рішення приймав голова”, – зазначив Богатир.
Попри викриті порушення, результати перевірок НАДС залишаються фактично непублічними. Звітні документи не афішуються, а відомості про виявлені проблеми зазвичай залишаються лише для внутрішнього користування агентства та органу, який здійснював перевірку.
Богатир наголосив, що саме відсутність публічності створює простір для повторення таких зловживань. Якщо суспільство не має доступу до результатів перевірок, забезпечити прозорість і підзвітність державних органів майже неможливо.
Пізніше АРМА все ж видало нове положення про преміювання, прибравши суперечливі норми. Проте питання про те, скільки коштували державі ці маніпуляції, залишається відкритим.
Дотримання фінансової дисципліни та забезпечення публічності результатів перевірок – необхідні кроки для відновлення довіри до роботи АРМА. Без цього скандали навколо агентства залишатимуться постійною загрозою для його репутації. За словами адвоката, публікація результатів перевірок і обговорення проблем відкрито можуть стати першим кроком до справжніх змін у державному управлінні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
Залишити відповідь