Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З.,Кваші О.О. та залученої члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б.,заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Караченцевої Єлизавети Віталіївни стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко Олени Вікторівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 грудня 2022 року (вх. № К-2177/0/7-22) надійшла дисциплінарна скарга Караченцевої Є.В.на дії судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. під час розгляду справи № 520/3773/2020.
У скарзі Караченцева Є.В.зазначила, що журналісти програми «Слідство.Інфо» опублікували розслідування стосовно ймовірної причетності судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. до «фальсифікації» судового рішення. Скаржниця вказала, що в розпорядженні журналістів опинилися записи телефонних розмов судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., у яких ідеться про зміну «заветованого» рішення суду і знищення диска. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) оприлюднено «сумнівну» ухвалу судді про виправлення описки, яка змінює суть рішення у справі.
Скаржниця стверджує, що 14 серпня 2020 року начебто у зв’язку з виявленням описки в рішенні Харківського адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 суддя Заічко О.В. дійшла висновку про необхідність її виправлення та постановила ухвалу про виправлення описки в рішенні суду, якою змінила резолютивну частину цього рішення. В ухвалі не обґрунтовано, чому перша редакція виправленої частини рішення є «опискою», а нова редакція є правильним рішенням, і чим це підтверджується. Зазначає, що виправлення було значним як за суттю, так і за обсягом, щоб вважати достатнім єдиний аргумент, що в ухвалі допущена помилка.
Караченцева Є.В. вважає, що опубліковані журналістами матеріали щодо пошкодження суддею Заічко О.В. диска із записом судового засідання у справі № 520/3773/2020 свідчать про порушення суддею процесуального законодавства щодо порядку фіксування судового засідання технічними засобами. Такі дії судді могли вплинути на основоположні права учасників адміністративного процесу, що встановлені статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), зокрема ознайомлюватися із протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження щодо їх неправильності чи неповноти, адже зіпсований диск технічного запису судового засідання не може гарантувати таких прав. Оскільки існують підстави вважати, що на диску було зафіксоване законне рішення щодо відмови в позові, таке «підроблення» матеріалів справи позбавляє сторону у справі права на справедливий суд, адже сторона у справі не зможе ознайомитися із законним рішенням суду і довести в суді апеляційної інстанції протиправність рішення суду першої інстанції.
Скаржниця стверджує, що суддя Заічко О.В., змінивши суть рішення ухвалою про виправлення описки та знищивши матеріали справи, допустила порушення Кодексу суддівської етики, а також вчинила грубе порушення адміністративного процесуального законодавства, що призвело до істотних негативних наслідків, а саме порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такі дії судді свідчать про допущення нею поведінки, що підриває авторитет правосуддя в питаннях чесності, яка забезпечує суспільну довіру до суду.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким зупинено здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів».
Відповідно до зазначених законів України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала роботу.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 жовтня 2023 року № 997/0/15-23 відновлено з 1 листопада 2023 року розподіл між членами Вищої ради правосуддя скарг щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарних скарг), розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1809/0/15-21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 лютого 2024 року № 468/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Згідно із частиною першою статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» після відкриття дисциплінарної справи дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, зокрема, здійснює підготовку справи до розгляду та готує висновок, який передає для розгляду Дисциплінарною палатою.
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороз М.В. підготував та передав на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок від 13 червня 2024 року, а також повідомив суддю і скаржницю про його наявність та можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи.
Суддю Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., представників судді – адвокатів Ярошевича М.І. та Кравця Р.Ю., скаржницю Караченцеву Є.В. про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначені на 24 червня 2024 року, 22 липня 2024 року, 26 серпня 2024 року та 16 вересня 2024 року повідомлено у порядку та строки, що встановлені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відклала розгляд дисциплінарної справи 24 червня 2024 року, 22 липня 2024 року та 26 серпня 2024 року за клопотаннями судді Заічко О.В. та її представників.
У засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 16 вересня 2024 року взяли участь суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., представники судді – адвокати Ярошевич М.І. та Кравець Р.Ю. Скаржниця Караченцева Є.В. взяла участь у засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції.
Заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В., суддю Заічко О.В., представників судді Ярошевича М.І. та Кравця Р.Ю., скаржницю Караченцеву Є.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, матеріали справи № 520/3773/2020, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
18 березня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі – ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату податкового боргу на загальну суму близько 7,5 млн гривень.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2020 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 розподілено судді Заічко О.В.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. від 23 березня 2020 року позов ФОП ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків – п’ять днів з моменту отримання ухвали.
В ухвалі зазначено, що позивач не дотримав вимог частин першої, третьої статті 161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору, додатків до позову та комплекту позову з додатками для відповідача.
2 квітня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 23 березня 2020 року: квитанція про сплату судового збору та копія позовної заяви з додатками.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 520/3773/2020. Розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання на 30 квітня 2020 року. Запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати до суду відзив на позов та докази.
29 квітня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшли клопотання представників відповідача та позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року відкладено підготовче засідання у справі № 520/3773/2020 на 28 травня 2020 року.
27 травня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Харківській області на позов та додані до нього матеріали.
З довідки, складеної секретарем судового засідання ОСОБА_2, убачається, що судове засідання, призначене на 28 травня 2020 року, перенесено на 24 червня 2020 року у зв’язку з перебуванням судді Заічко О.В. у відпустці.
24 червня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року відкладено підготовче засідання у справі № 520/3773/2020 на 28 липня 2020 року.
Із довідки, складеної секретарем судового засідання ОСОБА_2, вбачається, що судове засідання, призначене на 28 липня 2020 року, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Заічко О.В. перенесено на 13 серпня 2020 року.
28 липня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача Лисиченко С.М. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті невідкладно після закінчення підготовчого засідання.
Із протоколу судового засідання від 13 серпня 2020 року вбачається, що в судовому засіданні взяли участь представник позивача Лисиченко С.М. та представник відповідача – Шапошник С.С. Судове засідання розпочато о 12:52. Суд заслухав пояснення сторін, дослідив письмові докази. Після судових дебатів о 13:28 суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі. О 16:17 суд проголосив рішення (вступну та резолютивну частини) і роз’яснив його.
Із технічного запису судового засідання від 13 серпня 2020 року, який містять матеріали справи № 520/3773/2020 (робоча копія фонограми), встановлено, що після виходу з нарадчої кімнати суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. проголосила скорочене рішення (вступну та резолютивну частини) у справі № 520/3773/2020 такого змісту:
«…У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимог – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 розділу VII КАС України, а саме до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.» (файл «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», з 00:54 по 01:47).
Крім того, під час здійснення дисциплінарного провадження відтворено технічний запис судового засідання від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020, надісланий Харківським окружним адміністративним судом на запит члена Вищої ради правосуддя (архівна копія фонограми), та встановлено, що вказаний запис є аналогічним ісвідчить пропроголошення суддею Заічко О.В. скороченого рішення (вступна та резолютивна частини) про відмову в задоволенні позову, роз’яснення строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження (файл «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», з 00:54 по 01:47).
Матеріали справи № 520/3773/2020 (т. 4 а. с.130) містять скорочене рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року (вступна та резолютивна частини), у резолютивній частині якого зазначено:
«У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.»
Із ЄДРСР убачається, що скорочене рішення суд надіслав для оприлюднення 13 серпня 2020 року, 14 серпня 2020 року забезпечено надання загального доступу до цього рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року (т. 4 а. с. 145–147) виправлено описку в резолютивній частині короткого тексту рішення (вступна та резолютивна частини) у справі № 520/3773/2020, зокрема, зазначено:
«Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.01.2020 року № Ф-00000063306 на загальну суму 352974,41 грн. (триста п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят чотири гривні 41 копійка).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000333306 на загальну суму 3161414,90 грн. (три мільйони сто шістдесят одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень 90 копійок).
Скасувати рішення від 13.01.2020 року № 00000293306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальну суму 70539,40 грн. (сімдесят тисяч п’ятсот тридцять дев’ять гривень 40 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000343306 на загальну суму 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000353306 на загальну суму 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000383306 на загальну суму 261521,70 грн. (двісті шістдесят одна тисяча п’ятсот двадцять одна гривня 70 копійки).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000393306 на загальну суму 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000403306 на загальну суму 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000413306 на загальну суму 510,00 грн. (п’ятсот десять гривень 00 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000423306 на загальну суму 1,00 грн. (одна гривня 00 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000373306 на загальну суму 3526840,00 грн. (три мільйони п’ятсот двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2020 року № 00000363306 на загальну суму 80113,18 грн. (вісімдесят тисяч сто тринадцять гривень 18 копійок).
Скасувати рішення від 13.01.2020 року № 00000323306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” на загальну суму 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок).
Скасувати рішення від 13.01.2020 року № 00000313306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” на загальну суму 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок).
Скасувати рішення від 13.01.2020 року № 00000303306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” на загальну суму170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_2) витрати по оплаті судового збору у розмірі 10510,00 грн. (десять тисяч п’ятсот десять гривень 00 копійок)».
Згідно із цією ухвалою суд, розглядаючи матеріали справи, встановив, що в резолютивній частині короткого тексту рішення (вступна та резолютивна частини) міститься описка, а сааме неправильно вказано про відмову в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області, замість задоволення такого позову. Суд, посилаючись на положення частин першої та другої статті 253 КАС України, зазначив, що така описка є технічною помилкою, яка не впливає на зміст встановлених обставин та висновків, тому підлягає виправленню.
Матеріали справи (т. 4 а. с. 131–144) також містять повне рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, відповідно до якого адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги задоволено. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій на загальну суму 7 455 784,59 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань із ГУ ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 10 510 гривень.
Копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року листом Харківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року № 520/3773/2020/37666/2020 надіслано ФОП ОСОБА_1 та ГУ ДПС у Харківській області.
ГУ ДПС у Харківській області оскаржило рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року до суду апеляційної інстанції.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року – без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі № 520/3773/2020.
Під час дисциплінарного провадження також встановлено, що на сторінці інтернет-ресурсу «Слідство.Інфо» (https://www.slidstvo.info/articles/dysk-mozhemo-zipsuvaty-audiozapysy-svidchat-shho-suddya-z-harkova-pidrobyla-rishennya-sudu-na-koryst-biznesmenky/) розміщено публікацію від 28 липня 2022 року під заголовком «Диск можемо зіпсувати»: аудіозаписи свідчать, що суддя з Харкова підробила рішення суду на користь бізнесменки» та публікацію від 29 липня 2022 року під заголовком «Харківська суддя могла знищити диск судового засідання, щоб списати податковий борг бізнесменці – аудіозапис» (https://www.slidstvo.info/news/harkivska-suddya-mogla-znyshhyty-dysk-sudovogo-zasidannya-shhob-spysaty-podatkovyj-borg-biznesmentsi-audiozapys/).
У публікаціях зазначено, що журналісти «Слідство.Інфо» мають у розпорядженні аудіозаписи телефонних розмов судді Заічко О.В. Зокрема, вказано, що «у розмові, яка відбулася 13 серпня 2020 року, ймовірно, суддя Заічко звертається до жінки на ім’я ОСОБА_3, яка, як випливає з контексту, є її колегою. Жінки обговорюють можливість зіпсувати диск матеріалів справи і шляхи зміни заветованого суддівського рішення на протилежне».
Під час здійснення дисциплінарного провадження член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя надіслав запити до Громадської організації «Слідство.Інфо» щодо надання копій аудіозаписів, про які йдеться в публікаціях, а також інформації про джерела отримання аудіозаписів та будь-якої іншої інформації, що може мати значення під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В.
20 травня 2024 року надійшов лист Громадської організації «Слідство.Інфо», у якому повідомлено, що під час підготовки зазначених матеріалів журналісти«Слідство.Інфо» отримали від власних компетентних та релевантних джерел аудіозаписи телефонних розмов, які «високо вірогідно» належали судді Харківського окружного адміністративного суду Олені Заічко. На цих аудіозаписах зафіксовано телефонні розмови приватного характеру, які не підлягали оприлюдненню відповідно до журналістських стандартів, етичних засад діяльності медіа, редакційних правил «Слідство.Інфо» та чинного законодавства України. Натомість зміст однієї з розмов, яка відповідно до метаданих документа (аудіозапис) відбулася 13 серпня 2020 року, містить суспільно важливу інформацію та оприлюднений журналістами «Слідство.Інфо».
У листіГромадської організації «Слідство.Інфо» також вказано, що перед оприлюдненням цієї інформації журналістка «Слідство.Інфо» ОСОБА_4 здійснила необхідну перевірку та співставила її з іншими фактами, які є публічними, зокрема щодо наявності в ЄДРСР судових рішень, ухвалених суддею Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. у справі № 520/3773/2020. Крім того, журналістка «Слідство.Інфо» ОСОБА_4 порівняла голос на зазначених аудіозаписах розмов із голосом судді Заічко О.В., зафіксованим та оприлюдненим на відео під час співбесіди, яку проводила Етична рада із суддею як кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя 27 травня 2022 року.
Крім того, Громадська організація «Слідство.Інфо» повідомила, що на її сторінці в соціальній мережі Faсеbоок 29 липня 2022 року опублікувано відео
(https://_____________), на якому оприлюднено фрагменти аудіозаписів розмов, про які зазначено в публікаціях та які можливо порівняти з голосом судді Заічко О.В.
При цьомуГромадська організація «Слідство.Інфо», посилаючись на положення чинного законодавства України, зокрема щодо права журналістів не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерело інформації, повідомила про неможливість надання копій відповідних аудіозаписів, розкриття джерел отримання вказаних аудіозаписів, а також надання іншої інформації, що може розкрити джерела інформації журналістів «Слідство.Інфо».
У письмових поясненнях від 13 березня 2024 року суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. зазначила, що доводи скаржниці щодо фальсифікації матеріалів справи та знищення диска з аудіозаписом судового засідання зводяться до вчинення нею кримінальних правопорушень, встановлених статтями 366 та 3761 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Оскільки в дисциплінарній скарзі не вказані джерела отримання записів телефонних розмов, про які йдеться в публікації, зокрема не зазначено, що такі докази отримані в результаті негласної слідчої (розшукової) дії, та у кримінальному провадженні за клопотанням прокурора постановлена ухвала слідчого судді щодо використання цієї інформації, суддя Заічко О.В. вважає, що скаржниця посилається на докази, отримані з порушенням закону, що позбавляє юридичної значимості дії, спрямовані на спростування або доведення обставин, про які свідчать такі докази.
Крім того, висловлюючи звинувачення в умисному пошкодженні диска фіксації судового засідання, тобто у вчиненні дій, відповідальність за які передбачена статтею 3761 КК України (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя), авторка скарги не наводить жодних доказів втручання в роботу автоматизованих систем під час розгляду справи № 520/3773/2020 або притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
Суддя вважає, що як дисциплінарна скарга Караченцевої Є.В., так і сторінки інтернет-ресурсу «Слідство.Інфо», посилання на які наведено в ухвалі Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, не містять фактичних даних (свідчення, докази), які можуть підтвердити факт знищення (зіпсуття) диска технічної фіксації судового засідання, який містять матеріали судової справи, а також факти спілкування судді Заічко О.В. із невстановленою особою та наявності відповідних аудіозаписів.
Отже, на думку судді Заічко О.В., твердження скаржниці про допущення нею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами.
Стосовно обставин розгляду справи № 520/3773/2020 суддя зазначила, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 позовні вимоги задоволено повністю. Резолютивну частину судового рішення проголошено після виходу суду з нарадчої кімнати зі здійсненням повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, встановленому статтею 229 КАС України.
Суддя Заічко О.В. у поясненнях також вказала, що 13 серпня 2020 року після виходу з нарадчої кімнати суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Водночас рішення щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача суд не проголосив. Наступного дня суд виявив описку у скороченому рішенні від 13 серпня 2020 року (вступна та резолютивна частини), а саме невідповідність змісту проголошеного судом рішення, оскільки після виходу з нарадчої кімнати суд неправильно вказав: «У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – відмовити», замість «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити».
Суддя Заічко О.В. вважає, що під час постановлення ухвали від 14 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 про виправлення описки в рішенні суду від 13 серпня 2020 року суд діяв у межах повноважень, визначених статтями 252, 253 КАС України, вирішивши питання стосовно позовних вимог, щодо яких суд досліджував докази, але не проголосив рішення.
Крім того, суддя зауважила, що наведені у скарзі Караченцевої Є.В. доводи є підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. Водночас постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року за результатами розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 залишено без змін. Отже, вказане рішення суду набрало законної сили, та, враховуючи результати його апеляційного перегляду, вважається таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
На думку судді Заічко О.В., її дії не містять умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 не позбавляло можливості його перегляду в апеляційному порядку, що і було здійснено. Дії не містять також іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, з огляду на відсутність будь-яких негативних наслідків. Зазначене корелюється із постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2022 року (провадження №11-97сап21), у якій вказано, що порушення прав людини і основоположних свобод мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовані ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні внаслідок цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (втрата, знищення чи пошкодження майна, інші матеріальні збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації, позбавлення чи обмеження у можливостях здійснювати професійну діяльність, шкода життю, здоров’ю, майну, честі, гідності, репутації тощо). Порушення вимог закону, навіть якщо воно допущене, може бути лише причиною таких фактів і обставин, якщо вони настали, а не становити наслідок саме по собі.
Суддя також зазначила, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснювали досудове розслідування кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України. Кримінальне провадження розпочато на підставі ОСОБА_6 заяви про вчинення корупційного кримінального правопорушення ОСОБА_5 (колишня голова Харківського окружного адміністративного суду), а ОСОБА_6 є викривачем відповідно до положень КПК України та Закону України «Про запобігання корупції». За результатами судового розгляду кримінального провадження №ІНФОРМАЦІЯ_3 вироком колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, встановленого частиною третьою статті 369 КК України (висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади), та призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки.
Суддя Заічко О.В. вважає, що поява на інтернет-ресурсі «Слідство.Інфо» публікацій від 28 та 29 липня 2022 року, які стали підставою для дисциплінарної скарги Караченцевої Є.В., що надійшла до Вищої ради правосуддя 22 грудня 2022 року, може бути пов’язана зі спробою дискредитації ОСОБА_6 як викривача.
Крім того, суддя вважає, що строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності за обставинами, викладеними в ухвалі Дисциплінарної палати від 19 лютого 2024 року, сплинув, оскільки у скарзі Караченцевої Є.В. описані події, які нібито мали місце 14 серпня 2020 року, а дисциплінарна справа стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. відкрита 19 лютого 2024 року.
10 травня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання представника судді Заічко О.В. – адвоката Ярошевича М.І. – про долучення до матеріалів дисциплінарної справи висновку експертного дослідження від 3 травня 2024 року № ЕД-19-24/29945-ВЗ.
Як убачається з указаного висновку, об’єктом експертного дослідження, яке провів судовий експерт ОСОБА_7 за заявою Заічко О.В., була фонограма у файлі з назвою «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav».
На вирішення експертного дослідження звукозапису поставлені такі запитання:
«2.1. Чи зафіксовано у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», мовлення особи?
2.2. Якщо у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav» зафіксовано мовлення однієї особи, то чи містяться висловлювання, промовлені особою у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav» «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити» або «У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – відмовити»?».
На аудитивному рівні експерт прослухав фонограму та встановив, що у фонограмі файлу з назвою «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav» тривалістю 01 хвилина 52 секунди, де зафіксовано мовлення однієї особи із жіночою групою голосів за висотою, із 55 секунди по 01 хвилину 06 секунду промовлено такі слова та фрази: «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити».
15 травня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Заічко О.В. від 13 травня 2024 року, у яких зазначено, що після ознайомлення її представника – адвоката Ярошевича М.І. з матеріалами дисциплінарної справи та отримання технічних записів судових засідань у справі № 520/3773/2020, які містить оптичний носій (диск) у матеріалах вказаної судової справи, з метою встановлення наявності у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», на якому зафіксовано проголошення вступної та резолютивної частин рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, точного змісту частини проголошеного рішення, суддя ініціювала експертне дослідження вказаного звукозапису експертами Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. За результатами експертного дослідження встановлено, що у вказаній фонограмі файла «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav» звучать такі слова і фрази: «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити». Отже, як стверджує суддя, технічний запис судового засідання прямо підтверджує, що оголошено вірний варіант вступної та резолютивної частин рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року.
Суддя зазначила, що оскільки більш детальне ознайомлення з матеріалами справи та технічним записом судового засідання у справі № 520/3773/2020 під час оголошення вступної та резолютивної частин рішення дало змогу більш детально відтворити суть допущеної помилки, хронологію її допущення та виправлення, раніше надані нею пояснення підлягають уточненню та мають правильну послідовність у такій редакції: «13 серпня 2020 року після виходу із нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог. Рішення стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача судом при оголошенні вступної та резолютивної частини не оголошувалось. Вже наступного дня судом була виявлена описка у скороченому рішенні (вступна та резолютивна частини) від 13 серпня 2020 року, що не відповідала змісту проголошеного судом рішення, оскільки після виходу із нарадчої кімнати судом невірно вказано «У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держаної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – відмовити», замість належного «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити» Виявлену описку виправлено у спосіб та з підстав, зазначених у раніше наданих поясненнях.».
21 серпня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Заічко О.В. про долучення до матеріалів дисциплінарної справи копії адвокатського запиту її представника – адвоката Ярошевича М.І. від 15 липня 2024 року до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання посадової інструкції, присяги та розписки про попередження про кримінальну відповідальність експерта ОСОБА_7, а також листа Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22 липня 2024 року, надісланого у відповідь на вказаний адвокатський запит, з долученими до нього копією посадової інструкції ОСОБА_7 від 4 вересня 2023 року, копією присяги експерта ОСОБА_7 від 24 січня 2018 року та копією розписки від 24 січня 2018 року про попередження експерта ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на експерта обов’язків та за завідомо неправдивий висновок.
Крім того, до Вищої ради правосуддя 21 серпня 2024 року надійшло клопотання представника судді Заічко О.В. – адвоката Ярошевича М.І. про долучення до матеріалів дисциплінарної справи: копії заяви адвоката Ярошевича М.І. про проведення судової експертизи звукозапису від 9 серпня 2024 року; копії супровідного листа Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. М.С. Бокаріуса» від 16 серпня 2024 року № 6443; висновку експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. М.С. Бокаріуса» від 16 серпня 2024 року № 6443.
Як убачається з висновку експерта № 6443 за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису за зверненням адвоката Ярошевича М.І. (в інтересах Заічко О.В.), складеного 16 серпня 2024 року судовим експертом ОСОБА_8, 12 серпня 2024 року до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. М.С. Бокаріуса» надійшла заява адвоката Ярошевича М.І. про призначення судової експертизи відео-, звукозапису з долученим до неї, зокрема, флеш-накопичувачем «HI-RALI» 2 Gb. На вирішення експертного дослідження звукозапису поставлені такі запитання:
«1. Чи зафіксовано у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», мовлення особи?
2. Якщо у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav» зафіксовано мовлення однієї особи, то чи містяться висловлювання, промовлені особою у файлі «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav» «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити» або «У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – відмовити»?».
У результаті аудитивного аналізу експертом встановлено, що при прослуховуванні досліджуваної фонограми (файл «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», що міститься в області даних флеш-накопичувача «HI-RALI» 2 Gb) було виявлено запис розмови одного диктора, голос та мовлення якого відноситься до жіночої групи голосів. На фонограмі (файл «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», що міститься в області даних флеш-накопичувача «HI-RALI» 2 Gb) в районі часових позначок «00:55»-«01:06» (хв.:сек.) міститься наступне висловлювання: «Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – задовольнити». Висловлювання «У задоволенні адміністративного позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги – відмовити» на фонограмі (файл «channel 01 2020_08_13 16-17-44.wav», що міститься в області даних флеш-накопичувача «HI-RALI» 2 Gb) – відсутнє.
Представник судді – адвокат Кравець Р.Ю. у письмових поясненнях вказав, що обставини, викладені у дисциплінарній скарзі, не відповідають дійсності, оскільки скаржниця не долучила до скарги докази, які підтверджували б відомості, викладені у розслідуванні журналістів «Слідство.Інфо», на якому ґрунтуються її доводи щодо псування суддею матеріалів судової справи. Такі докази не були отримані і під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду. Представник судді зазначив про наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності та реальності аудіозаписів, покладених в основу розслідування журналістів, а також приналежності голосу на аудіозаписі певній особі.
Представник судді – адвокат Кравець Р.Ю. вважає безпідставними твердження Караченцевої Є.В. про зміну суддею Заічко О.В. суті ухваленого нею судового рішення шляхом винесення ухвали про виправлення описки, оскільки суддя фактично виправила технічну помилку в резолютивній частині судового рішення. Зазначене, на думку представника судді, підтверджується аудіозаписом судового засідання від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 та висновком експертного дослідження від 3 травня 2024 року № ЕД-19-24/29945-В3.
Крім того, представник судді – адвокат Кравець Р.Ю. у додаткових письмових поясненнях вказав, що, оскільки з наявного у матеріалах справи запису судового засідання у справі № 520/3773/2020 важко встановити, що насправді було сказано суддею, висновок експерта від 3 травня 2024 року № ЕД-19-24/29945-В3 є фактично єдиним джерелом, в якому, за допомогою спеціальних технічних засобів відображено зміст сказаного суддею Заічко О.В. у судовому засідання 13 серпня 2020 року. Представник судді також звернув увагу, що після ознайомлення з висновками члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мороза М.В. щодо неможливості розглядати висновок експерта від 3 травня 2024 року № ЕД-19-24/29945-В3 як доказ, з огляду на відсутність відомостей про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, суддя Заічко О.В. повторно звернулася за проведенням експертного дослідження. За результатами експертного дослідження складено висновок експертного дослідження від 16 серпня 2024 року № 6443, у якому відображені аналогічні висновки стосовно сказаного суддею Заічко О.В. під час судового засідання 13 серпня 2020 року. При цьому у висновку від 16 серпня 2024 року № 6443 зазначено, що експерт повідомлений та обізнаний про кримінальну відповідальність за складення завідомо неправдивого висновку.
У додаткових поясненнях Караченцева Є.В. зазначила, що дії судді Заічко О.В. щодо зміни судового рішення у позапроцесуальний та незаконний спосіб набули широкого суспільного розголосу та підірвали довіру до судової влади. На думку скаржниці, поведінка судді та надання нею непослідовних пояснень свідчать про відсутність каяття, умисні усвідомлені дії, спрямовані на уникнення відповідальності та намагання ввести Вищу раду правосуддя в оману.
Надаючи оцінку діям судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 243 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Повноваження суду під час вирішення адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно із частиною п’ятою статті 246 КАС України в резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог, строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Частиною першою статті 250 КАС України встановлено, що судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження (частина третя статті 250 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 250 КАС України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
КАС України не надає суду права змінити зміст постановленого ним судового рішення в порядку виправлення описки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 9901/87/19 зазначено, що описка – це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Водночас, із матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., постановивши ухвалу від 14 серпня 2020 року про виправлення описки в резолютивній частині скороченого рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020, фактично змінила суть цього рішення на протилежне, чим порушила вимоги статей 250, 253 КАС України.
Оскільки зміна резолютивної частини судового рішення призвела до кардинальної зміни суті цього рішення, Перша Дисциплінарна Вищої ради правосуддя вважає, що такі дії судді не є виправленням недоліку судового рішення (дефекту судового акта), про що зазначено в ухвалі від 14 серпня 2020 року та стверджує суддя у поясненнях, оскільки такі дії судді суперечать самій процедурі здійснення правосуддя.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя критично оцінює пояснення судді Заічко О.В. щодо непроголошення рішення суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, а також щодо дотримання судом приписів статей 252, 253 КАС України під час постановлення ухвали про виправлення описки, оскільки, як зазначає суддя, суд вирішив питання стосовно позовних вимог, щодо яких досліджувалися докази, але рішення проголошено не було.
Указані пояснення судді є суперечливими та спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження.
Зокрема, вимоги до змісту рішення суду в адміністративній справі встановлені статтею 246 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Згідно із частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Із матеріалів справи № 520/3773/2020 та технічного запису судового засідання від 13 серпня 2020 року убачається, що після виходу з нарадчої кімнати суд проголосив скорочене рішення про відмову в задоволенні позову, роз’яснив зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що у вказаній адміністративній справі позовними вимогами ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області були саме визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимог, а також відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Як свідчить технічний запис судового засідання від 13 серпня 2020 року та скорочене рішення суду, текст якого містять матеріали справи № 520/3773/2020 (т. 4 а. с.130), суд вирішив питання не щодо частини, а щодо всіх позовних вимог.
До того ж, відповідно до статті 252 КАС України, на яку посилається суддя Заічко О.В. у поясненнях, стверджуючи про непроголошення судом рішення в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, невирішення судом частини позовних вимог є підставою для ухвалення додаткового рішення, а не для виправлення описки в судовому рішенні, а тим паче не для зміни змісту рішення суду на протилежний.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також зазначає, що перегляд рішення суду від 13 серпня 2020 року в апеляційному порядку та залишення його без змін судом апеляційної інстанції не свідчить про правомірність дій судді під час постановлення ухвали від 14 серпня 2020 року та жодним чином не впливає на встановлені під час дисциплінарного провадження порушення вимог процесуального законодавства, допущені суддею Заічко О.В. під час постановлення цієї ухвали.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не бере до уваги як докази, які підтверджують або спростовують будь-які обставини в цьому дисциплінарному провадженні, висновки експертного від 3 травня 2024 року № ЕД-19-24/29945-ВЗ та від 16 серпня 2024 року № 6443, надіслані представником судді – адвокатом Ярошевичем М.І., на які посилаються суддя Заічко О.В. та її представники у поясненнях, з огляду на таке.
Відповідно до чинного законодавства України експертиза призначається у випадках, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Водночас Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що встановлення змісту висловлювань, зафіксованих у звукозаписі судового засідання 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020, не потребує застосування спеціальних знань.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час здійснення дисциплінарного провадження та дослідження технічного запису судового засідання від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020, надісланого Харківським окружним адміністративним судом, встановила, що суддею Заічко О.В. 13 серпня 2020 року проголошено скорочене рішення про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1.
Пояснення судді Заічко О.В. та її представників щодо проголошення в судовому засіданні 13 серпня 2020 року рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 суперечать обставинам, встановленим під час здійснення дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави. Чіткими та переконливими є докази, які, з точки зору звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Під час дисциплінарного провадження досліджено матеріали адміністративної справи № 520/3773/2020 та відтворено технічний запис судового засідання від 13 серпня 2020 року, із яких встановлено, що зміст скороченого рішення (вступна та резолютивна частини), проголошеного судом після виходу з нарадчої кімнати, відповідає змісту скороченого рішення, яке містять матеріали справи.
Таким чином, відомості щодо псування технічного запису судового засідання від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 не підтвердилися.
У публікаціях інтернет-ресурсу «Слідство.Інфо» зазначено, що в розпорядженні журналістів опинилися аудіозаписи телефонних розмов судді Заічко О.В., у одній з яких, ймовірно, Заічко О.В. обговорює з іншою особою можливість зіпсування диска з матеріалами справи і шляхи зміни заветованого суддівського рішення на протилежне.
Запис цієї розмови «Слідство.Інфо» оприлюднило на сторінці у Фейсбуці (https://www._________) та є загальнодоступним.
Водночас під час дисциплінарного провадження не надано жодних доказів дійсності аудіозапису телефонної розмови, про яку йдеться в публікаціях, та яку оприлюднено у Фейсбуці, його достовірності, а також належності голосу на аудіозаписі саме Заічко О.В.
Отже, оскільки викладені в публікаціях інтернет-ресурсу «Слідство.Інфо» відомості не підтверджені фактичним даними, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в межах дисциплінарного провадження не отримано чітких та переконливих доказів, які підтверджували б дійсність аудіозапису, про який зазначено в публікаціях, та факт висловлювання суддею Заічко О.В. наміру зіпсувати диск з технічним записом судового засідання. Такі відомості є лише припущеннями автора публікацій.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, статтею 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюють виключно суди відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав і свобод особи.
Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду.
Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяга судді зобов’язує його об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до пункту 8 Висновку КРЄС № 3 (2002) (надалі – Висновок № 3 КРЄС) етичні аспекти поведінки суддів треба проаналізувати з кількох причин. Методи, які використовуються для вирішення спорів, мають завжди викликати довіру. Повноваження, що надані суддям, тісно пов’язані із цінностями правосуддя, справедливості та свободи. Стандарти поведінки, які застосовуються до суддів, випливають із цих цінностей і є передумовами довіри до здійснення правосуддя.
У пункті 9 Висновку № 3 КРЄС констатовано, що довіра до судової системи є надзвичайно важливою в контексті глобалізації спорів та зростання доступу до судових рішень.
Згідно з пунктом 22 Висновку № 3 КРЄС суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.
Пунктом 50 Висновку КРЄС № 3 визначено, що судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суд при вирішенні справ керується принципами судочинства, до яких, у першу чергу, належить верховенство права. Судочинство повинно здійснюватися у межах і порядку, визначених процесуальним законом. Судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і відновлювати права людини, укріплювати авторитет і довіру до суду.
Авторитет суду та його рішень багато в чому пов’язується з авторитетом судді, оцінкою його поведінки як у сфері судочинства, так і поза межами його професійної діяльності.
Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм. Стандарти суддівської діяльності в цілому і поведінки суддів, зокрема, випливають із конституційних принципів, міжнародних договорів, до яких приєдналась держава Україна, а також із законів України. Зазначені цінності і є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя.
Судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади.
Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.
Під час дисциплінарного провадження встановлено, що 13 серпня 2020 року суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. ухвалила рішення у справі № 520/3773/2020 про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 Вказане рішення (скорочене) підписано, проголошено у судовому засіданні та копію надіслано до ЄДРСР.
Водночас ухвалою від 14 серпня 2020 року суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. внесла зміни до резолютивної частини рішення суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020, унаслідок чого рішення набуло протилежного змісту, а саме про задоволення позову ФОП ОСОБА_1.
Такі дії судді Заічко О.В. під час постановлення ухвали від 14 серпня 2020 року, на переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, свідчать про грубе порушення суддею вимог статей 3, 250, 253 КАС України, приписи яких визначають порядок ухвалення судового рішення та вказують на неможливість скасування або зміни судового рішення судом, який його ухвалив, а також порядок виправлення технічних описок, допущених у судовому рішенні, який не надає суду права змінити зміст ухваленого ним судового рішення в порядку виправлення описки.
Отже, постановляючи ухвалу про виправлення описки, якою змінено зміст проголошеного судом рішення на протилежний, суддя Заічко О.В. діяла не у спосіб, визначений процесуальним законодавством, що не узгоджується з основним обов’язком судді під час здійснення судочинства.
Здійснюючи правосуддя, суддя повинен застосовувати закон та надавати оцінку обставинам судової справи так, щоб не порушувати довіру громадян до справедливого судового розгляду незалежним і безстороннім судом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 9 червня 2022 року (провадження № 11-84сап21) зазначила, що законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також зважає на те, що дії судді Заічко О.В. набули значного суспільного резонансу та розголосу в медіа.
З огляду на встановлені обставини Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дії судді Заічко О.В. щодо зміни підписаного, проголошеного та надісланого до ЄДРСР судового рішення у спосіб, що суперечить процесуальному закону, створюють у стороннього спостерігача враження про ігнорування судом процесу дотримання основних правил судочинства, не відповідають дотриманню високих стандартів поведінки судді з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість, справедливість суду, підривають довіру суспільства до судової влади та утворюють склад дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Під час дисциплінарного провадження не встановлено обставин, які свідчили б про умисне порушення суддею вимог закону, водночас, враховуючи порушення суддею чітких та зрозумілих положень процесуального законодавства, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що встановлені обставини свідчать про несумлінне виконання суддею Заічко О.В. обов’язків судді під час розгляду справи № 520/3773/2020 та вчинення нею проступку внаслідок недбалості.
Стосовно доводів судді Заічко О.В. про появу на інтернет-ресурсі «Слідство.Інфо» публікацій з метою дискредитації ОСОБА_6 як викривача у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ_3 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає, що набуття особою (суддею) статусу викривача не звільняє ОСОБА_6 від обов’язку дотримуватись вимог чинного законодавства при здійсненні правосуддя та загальноприйнятих стандартів поведінки судді. Крім того, обставини, що є предметом дослідження у вказаному дисциплінарному провадженні, не пов’язані із обставинами кримінального провадження № ІНФОРМАЦІЯ_3, у якому ОСОБА_6 надано статус викривача.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Заічко О.В. здійснюється також у зв’язку з можливою наявністю у діях судді ознак дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного суду, викладеною у постанові від 21 січня 2021 року (провадження № 11-260сап20), дисциплінарне правопорушення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», має не формальний, а матеріальний склад (якщо застосувати аналогію класифікації складів злочинів). Обов’язковими елементами об’єктивної сторони такого проступку є: 1) порушення суддею прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону; 2) істотні негативні наслідки; 3) причинно-наслідковий зв’язок між порушеннями і наслідками.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2022 року (провадження № 11-97сап21), порушення прав людини і основоположних свобод мають полягати не в самому по собі неправильному застосуванні суддею положень закону, якими гарантовані ті чи інші права людини (навіть якщо ця помилка мала місце), а в настанні внаслідок цього конкретних фактів чи обставин, які полягають у заподіянні носію права чи іншим особам шкоди (втрата, знищення чи пошкодження майна, інші матеріальні збитки, незаконне позбавлення свободи, витік конфіденційної чи службової інформації, позбавлення чи обмеження у можливостях здійснювати професійну діяльність, шкода життю, здоров’ю, майну, честі, гідності, репутації тощо). Порушення вимог закону, навіть якщо воно допущене, може бути лише причиною таких фактів і обставин, якщо вони настали, а не становити наслідок саме по собі.
Під час дисциплінарного провадження встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 520/3773/2020 переглянуто судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області та залишено без змін.
Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Заічко О.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків), з огляду на відсутність істотних негативних наслідків дій судді для учасників справи № 520/3773/2020.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
З матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що дисциплінарна скарга Караченцевої Є.В. на дії судді Заічко О.В., вчинені 14 серпня 2020 року, надійшла до Вищої ради правосуддя 22 грудня 2022 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2023 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя. Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 лютого 2024 року № 468/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В.
З відомостей про час перебування у відпустці та тимчасової непрацездатності, надісланих Харківським окружним адміністративним судом, вбачається, що з 14 серпня 2020 року Заічко О.В. перебувала у відпустках 263 дні та 22 дні була відсутня у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю.
Отже, строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Заічко О.В. не сплинув.
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Заічко Олена Вікторівна Указом Президента України від 10 листопада 2009 року № 918/2009 призначена на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду строком на п’ять років, Указом Президента України від 3 квітня 2017 року № 95/2017 призначена на посаду судді цього суду безстроково.
Під час здійснення дисциплінарного провадження член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя надіслав запит до Харківського окружного адміністративного суду щодо надання характеристики судді Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., затвердженої рішенням зборів суддів цього суду.
Листом від 13 березня 2024 року № 03-16/12116/24 в.о. голови Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. надіслав характеристику судді Заічко О.В., затверджену рішенням зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2019 року, та повідомив, що протягом 2021 – 2023 років збори суддів Харківського окружного адміністративного суду з питань затвердження характеристик суддів не скликалися, а у 2020 році суддя Заічко О.В. не з’являлась на збори суддів, на яких розглядалися питання затвердження характеристик суддів.
Відповідно до характеристики, затвердженої рішенням зборів суддів Харківського окружного адміністративного суду, за час роботи в суді Заічко О.В. зарекомендувала себе позитивно як сумлінний, принциповий та ініціативний працівник. У роботі ретельна, принципова, чітко і переконливо викладає власні думки. Відповідально ставиться до виконання службових обов’язків. Заічко О.В. є кандидатом юридичних наук. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, неодноразово брала участь у семінарах, тренінгах та конференціях, організованих Національною школою суддів України, Харківським апеляційним адміністративним судом, а також Харківським окружним адміністративним судом. Заічко О.В.має авторитет та повагу в колективі. У спілкуванні тактовна, доброзичлива, володіє високим рівнем культури поведінки і спілкування з людьми, у критичних ситуаціях завжди поводиться коректно та стримано.
До дисциплінарної відповідальності суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В. не притягувалася.
Згідно із частиною четвертою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі вчинення суддею проступку, встановленого, зокрема, пунктом 3 частини першої статті 106 цього Закону, до нього не можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1–3 частини першої цієї статті.
Водночас необхідність урахування принципу пропорційності при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також статті 8 Конвенції та практиці її застосування ЄСПЛ. Як зазначено у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про принципи й правила, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема етичні норми, несумісну з посадою поведінку та неупередженість (пункт 74), шкала дисциплінарних санкцій стосовно судді має відповідати принципу пропорційності.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Заічко О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує неумисний характер допущеного порушення, відсутність істотних негативних наслідків для сторін у справі № 520/3773/2020, позитивну характеристику судді та відсутність у неї дисциплінарних стягнень у минулому.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку та таким, що відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» буде застосування до судді Заічко О.В. дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Харківського окружного адміністративного суду Заічко Олену Вікторівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Надати скаржниці дозвіл на оскарження рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
