Новини

Коли використання газового балончика в ході заволодіння чужим майном створює склад розбійного нападу?

Обставини справи

двоє осіб, діючи за попередньою змовою, розділивши ролі, вчинили напад на незнайому особу з метою заволодіння її майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я. Одна особа застосувала заздалегідь підготовлений перцевий балончик «CS-EUROGAS super paralisant», розпиливши сльозогінну речовину в очі потерпілої, а інша особа завдала їй декількох ударів руками в ділянку голови й тулуба, які спричинили легкі тілесні ушкодження.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав винуватими та засудив двох осіб за ч. 2 ст. 187 КК.

У касаційній скарзі засуджена стверджує, що суд першої інстанції, не довів наявності в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, так як у матеріалах провадження відсутні докази того, що вона вчинила напад на потерпілу, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я останньої, а саме із застосуванням до неї сльозогінної речовини.

Позиція ККС

змінено рішення судів попередніх інстанцій. Перекваліфіковано дії засуджених з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 186 КК.

Обґрунтування позиції ККС

ККС констатує, що застосування засудженою під час заволодіння майном потерпілої сльозогінного газу, від якого та втратила можливість лише чітко бачити, не можна вважати насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, а тому за встановлених фактичних обставин кримінального провадження суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, необґрунтовано кваліфікував дії засудженої за ч. 2 ст. 187 КК.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони вказаного складу злочину є заподіяння особі, яка зазнала нападу, насильства, небезпечного для життя чи
здоров’я, або погроза застосування такого насильства.

Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаним доведеним, судом першої інстанції саме таким насильством було визначено застосування щодо потерпілої газового балончика шляхом застосування сльозогінної речовини.

ККС зауважує, що застосування до потерпілого без його згоди отруйних чи
сильнодіючих речовин (газів) з метою заволодіння його майном потрібно
розглядати як насильство, і залежно від того, було воно небезпечним для життя
або здоров’я чи не було, кваліфікувати такі дії за ч. 2 ст. 186 КК або за відповідною частиною ст. 187 КК.

ККС звертає увагу на те, що використання газового балончика в ході заволодіння чужим майном створює склад розбійного нападу не в будь-якому випадку, а лише тоді, коли таке застосування газової речовини або погроза її застосування під час вчинення злочину було чи могло бути небезпечним для життя, чи здоров’я потерпілого.

У цій ситуації для правильної кваліфікації дій засудженої слід було з’ясувати, чи була речовина, яка містилася в газовому балончику, за своїм хімічним складом та властивостями небезпечною для життя чи здоров’я потерпілої та, чи потягло або могло потягнути такі наслідки для потерпілої її застосування під час злочину.

ККС вказує, що судово-медична експертиза або медичний огляд потерпілої щодо наявності в неї тілесних ушкоджень внаслідок застосування сльозогінного газу не проводилися, як і судово-хімічна експертиза вмісту газового балончика, застосованого під час злочину. Водночас судами встановлено факт того, що від застосування до потерпілої сльозогінної речовини вона втратила можливість чітко бачити.

Однак у цій справі стороною обвинувачення не було доведено належними та допустимими доказами, що застосування засудженою до потерпілої сльозогінного газу було або могло бути небезпечним для її життя чи здоров’я.

За відсутності доказів на підтвердження застосування до потерпілої насильства, небезпечного для її життя чи здоров’я, немає підстав для кваліфікації дій засудженої за ч. 2 ст. 187 КК, оскільки як у процесі досудового розслідування, так і судами під час судового провадження не встановлено, який конкретно газ був застосований та його можливий вплив на життя і здоров’я потерпілої, а також не встановлені наслідки його застосування на організм потерпілої та того, що застосування сльозогінного газу створювало реальну загрозу для життя потерпілої.

Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 04.06.2024 у справі №523/15042/21 (провадження № 51-7361км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/119560037

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *