Новини

Особа, що вчинила два кримінальні проступки, які були розділені в часі та утворювали реальну сукупність, не може бути звільнена від відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям: ст. 45 КК

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

захисника                                                   ОСОБА_6 ,

особи, яка звільнена від

кримінальної відповідальності            ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105100002280, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Степанівка, Вінницької області, зареєстрованої та жительки у АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року ОСОБА_7 засуджено:

– за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

– за ч.4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 6 місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних проступків, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням – іспитовим строком 1 рік та покладено ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватою в пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його іншою особою, а також у використанні такого завідомо підробленого документа за обставин, наведених у вироку.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, проте не пізніше 22 жовтня 2022 року, ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел, спрямований на пособництво в підробленні офіційного документа та подальше його використання, з метою отримання допуску до роботи, однак не бажаючи проходити попередній профілактичний медичний огляд, з допомогою своєї знайомої замовила виготовлення підробленої медичної книжки на своє ім`я та згодом передала невстановленій особі свої анкетні дані й фотографію з метою підробки офіційного документа, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей про проходження ОСОБА_7 обов`язкового медичного огляду.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, за невстановлених обставин, ОСОБА_7 отримала від не встановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації №1-ОМК; серії НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_7 , що надає право допуску до роботи працівникам окремих професій, виробництв та організацій, і діяльність яких пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, до якої були внесені завідомо неправдиві відомості щодо проходження медичного огляду ОСОБА_7 в Управлінні охорони здоров`я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації КНП Шевченківського району м. Києва з відповідним відтиском печатки, чим порушила встановлений законодавством порядок складання, видачі і використання офіційних документів, визначений законом.

Крім цього, 21 жовтня 2022 року приблизно о 10:23 ОСОБА_7 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленої медичної книжки серії НОМЕР_1 на її ім`я, завідомо знаючи, що її отримано всупереч встановленому законом порядку, переслідуючи свій злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документа, пред`явила працівнику поліції, завідомо підроблену особисту медичну книжку форми первинної облікової документації №1-ОМК, серії НОМЕР_1 , щодо проходження медичного огляду в Управлінні охорони здоров`я Шевченківської в місті Києві державної адміністрації КНП Шевченківського району міста Києва, тим самим використала завідомо підроблений документ.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2023 року вирок місцевого суду скасовано.

На підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а кримінальне провадження щодо неї закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, зазначаючи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Аргументуючи свою позицію, стверджує, що кримінальні правопорушення, які вчинила ОСОБА_7 , утворюють реальну, а не ідеальну сукупність, що є перешкодою для її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 просила задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.

Захисник ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вважали, що підстави для задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення відсутні, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Пункт 2 ст. 413 КПК України містить припис, про те, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Доводи касаційної скарги прокурора про допущене апеляційним судом порушення є обґрунтованими з огляду на таке.

Стаття 45 КК України визначає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Оскільки однією з умов, передбачених ст. 45 КК України, є вчинення особою кримінального правопорушення (кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину) вперше, тому особу, в діях якої вбачається повторність, сукупність (крім ідеальної) чи рецидив, не можна звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цієї статті.

Реальна сукупність має місце в тих випадках, коли особа вчиненими в різний час окремими діяннями скоює два або більше кримінальних правопорушення, які мають різні склади і кваліфікуються окремо, або ж у ситуації, коли одне кримінальне правопорушення є умовою для вчинення іншого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового слідства обвинувачував ОСОБА_7 у вчиненні двох кримінальних проступків, які були розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключає можливість звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Апеляційний суд не звернув уваги на вищенаведені правила й допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню.

Враховуючи наведене, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню із призначенням нового апеляційного розгляду, під час якого суду належить ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2023 року щодо ОСОБА_7  скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *