Новини

Щодо розмежування кримінального правопорушення, яке вчиняється одночасно з цивільним правопорушенням, та цивільного, яке вчиняється поза межами складу будь-якого злочину

Органом досудового розслідування голова правління ПАТ обвинувачувався в організації та вчиненні розтрати чужого майна, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Так, голова правління ПАТ уклав два договори на поставку сільськогосподарської продукції (кукурудзи) зі своїми пособниками – керівниками двох інших ПАТ, які не були виробниками сільськогосподарської продукції і не володіли нею. на виконання цих договорів голова правління перерахував на рахунки контрагентів повну передоплату на суму 88 447 000 грн, що призвело до розтрати та безповоротного обернення грошових коштів на користь третіх осіб в особливо великому розмірі.

Вироком ВАКС, залишеним без зміни ухвалою АП ВАКС, голову правління, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 і 3 ст. 27 – ч. 5 ст. 191 КК і керівників ПАТ, обвинувачених ч. 5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191 КК, визнано невинуватими у пред’явленому обвинуваченні та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведеністю наявності в їх діях складу кримінального правопорушення.

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та вказав на необхідність розмежування кримінального правопорушення, яке вчиняється одночасно з цивільним правопорушенням, та цивільного правопорушення, яке вчиняється поза межами складу будь-якого злочину. Як критерії такого розмежування повинні братися до уваги: (1) суб’єктивна сторона складу злочину: злочинна ціль (корислива мета, мета надання правомірного вигляду володінню відповідним чужим майном, яке набуте злочинним шляхом, відсутність ділової мети відповідного правочину тощо), а також спрямованість і момент формування умислу (зокрема, направленість умислу на викрадення майна) та (2)
об’єктивна сторона складу злочину: характеристика діяння та спосіб його вчинення (наприклад, вчинення дій, які спричинюють неможливість вирішення ситуації у цивільно-правовий спосіб (неможливість повернути майно, стягнути заборгованість тощо), здійснення діяння, яке явно відхиляється від усталеної ділової практики, використання повноважень всупереч інтересам організації чи всупереч їх призначенню тощо).

Оскільки претензійно-позовна робота ПАТ розпочалася відразу після встановлення факту непоставки зерна і до того, як обвинувачені дізналися про кримінальні провадження щодо них, що виключає можливість вчинення таких дій з метою зменшити негативні наслідки від невиконання вказаних договорів та навпаки, носить характер звичайних господарсько-правових відносин, що вказує на відсутність у голови правління ПАТ наміру на розтрату коштів підприємства, яке він очолював.

Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 11.05.2023 у справі №757/60763/16-к (провадження № 51-4190км22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/110951951

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *