Європейський суд з прав людини підтримав аргументи журналістів і визнав, що Центральна виборча комісія неправомірно відмовила в наданні інформації 12 років тому. Рішення довелося чекати близько 10 років.
Редактори Антоніна та Володимир Торбічі, ще у 2012-му році, звернулися до Центральної виборчої комісії із запитами.
Про це повідомляє Чертверта влада.
У запитах попросили надати фотографії та автобіографії кандидатів у депутати, які балотуються по мажоритарних округах Рівненської області. Зробили це, щоб максимально інформувати рівненських виборців про кандидатів у депутати.
Надавати цю інформацію ЦВК відмовилася. Свою відмову пояснювали, зокрема, тим, що в автобіографіях є не лише відкрита інформація, а й конфіденційна. А фотографії, мовляв, не можуть бути поширені без згоди кандидатів.
Національні суди, куди журналісти звернулися і з позовами, підтримали аргументи ЦВК. Тож журналісти, за юридичної підтримки адвоката, медіаюристки Людмили Опришко, звернулися до ЄСПЛ.
І ось результат. ЄСПЛ визнав, що приховування від громадян України інформації про осіб, зареєстрованих для участі у парламентських виборах, є порушенням їхнього права одержувати та передавати інформацію.
Це право гарантованого статтею 10-ю Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Чому перемога в ЄСПЛ є дуже важливою
На думку адвоката, медіаюристки та експертки ГО «Платформа прав людини» Людмили Опришко, ця справа має певну унікальність.
Адже журналісти у своєму запиті на інформацію просили ЦВК надати їм не лише копії автобіографій кандидатів в народні депутати (а не просто інформацію з них), але й їхні фотографії.
– Це був доволі неординарний запит! – каже Людмила Опришко. – Думаю, що на той час такого ще ніхто не робив. Та й після я не чула про щось подібне. Зрештою, ні ЦВК, ні українські суди не стали задовольняти вимоги журналістів з міркувань конфіденційності запитаних відомостей.
– Тому перемога в Європейському суді є надзвичайно важливою! – додає медіаюристка. – Адже ЄСПЛ підтримав журналістів у тому, що під час виборів вони повинні отримувати доступ до надійної інформації – до першоджерел відомостей про кандидатів на виборні посади (копій автобіографій), а не лише до так званих «біографічних відомостей» про них, які оприлюднює чи надає на запит виборча комісія.
Висновок Європейського суду також демонструє, що так само журналістам повинен надаватись і доступ до фотографій кандидатів, поданих до виборчої комісії під час реєстрації.
Особливо це важливо в умовах існування недобросовісної практики реєстрації кандидатів-двійників та відсутності належного контролю з боку ЦВК за поширенням достовірної інформації про кандидатів.
Цей висновок суду показує, що фотографії кандидатів на виборні посади не мають абсолютного захисту від їхнього поширення і можуть надаватись на запити журналістів органами влади, в яких вони зберігаються, якщо цього вимагають інтереси суспільства, зокрема, під час виборів.
Хто намагався приховати інформацію про кандидатів або ж підтримав це приховування
Журналісти були змушені звернутися до ЄСПЛ, адже національні суди підтримали аргументи ЦВК. Розповідаємо які судді прийняли ці, як виявилося, неправосудні рішення.
Обоє редакторів «Четвертої влади» подали окремі запити на цю тематику, та обидва отримали відмови в ЦВК, і подали різні судові позови щодо цих відмов.
Відповідь на запит Антоніни Торбіч, з відмовою надати інформацію, готував член Центральної виборчої комісії Ігор Жиденко. Його відмову визнали правомірною у Рівненському окружному адміністративному суді. Справу тут розглядав суддя Андрій Сало.
Суддя Рівненського окружного адмінсуду Андрій Сало у 2012-му році підтримав незаконні аргументи ЦВК, якими журналістам відмовили в наданні повної інформації про кандидатів у депутати. Фото «Рівне вечірнє»
Апеляційну скаргу розглядали судді Житомирського апеляційного адміністративного суду:
головуюча суддя Ірина Охрімчук,суддя Богдан Моніч,суддя Сергій Хаюк.
Відмову надати автобіографії та фотографії кандидатів на запит Володимира Торбіча в Центральній виборчій комісії оформили, прийнявши цілу постанову про це.
Позов на цю відмову розглядав Окружний адміністративний суд Києва. Ось імена суддів, які прийняли протиправне рішення:
Головуюча суддя Оксана Головань,суддя Марина Бояринцева,суддя Олена Власенкова.
Київський апеляційний адміністративний суд також прийняв несправедливе рішення. Це зробили судді:
Головуюча суддя Наталя Літвіна,суддя Олександр Хрімлі,суддя Андрій Коротких,
Вищий адміністративний суд України також підтримав аргументи Центральної виборчої комісії. Зробили це судді:
суддя-доповідач Олександр Ситников,суддя Віктор Малинін,суддя Віктор Швець.
Ще раніше Людмила Опришко пояснювала, чому українських суддів не можна притягнути до відповідальності за неправосудне рішення:
– Колись Кримінальний кодекс України містив статтю, яка передбачала кримінальну відповідальність за ухвалення завідомо неправосудного рішення. Але цю норму спочатку визнали неконституційною, а нещодавно виключили. Є також варіанти притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Але наша справа – це не той випадок.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
