Про кількість справ щодо банкрутства, які надійшли та були розглянуті Верховним Судом за останні кілька років, і про судову практику в цій категорії справ розповів секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський.
Про це повідомляє Судова влада.
Суддя звернув увагу, що найбільший показник надходження і, відповідно, розгляду справ цієї категорії був у 2019 році, однак потім кількість знижувалася через вплив зовнішніх факторів: пандемія COVID-19 у 2020 році, а у 2022-му – початок повномасштабного вторгнення. Однак відсоток розглянутих справ залишається стабільно високим.
Також він навів статистику щодо кількості проваджень у справах про банкрутство, які були відкриті місцевими господарськими судами України за останні три роки. Більшість із них стосувалися грошових вимог кредиторів до боржника, другими за кількістю є майнові спори, стороною яких є боржник (ст. 7 КУзПБ), потім – справи щодо банкрутства юридичних осіб, і найменше звернень стосуються справ щодо неплатоспроможності фізичної особи. Спікер наголосив на тому, що у 2023 році звернень до суду було значно більше, ніж у 2022 році, і рівень досягнув майже того ж показника, який був в Україні до повномасштабного вторгнення. Він також акцентував на тому, що справ про визнання неплатоспроможності фізичних осіб та банкрутства юридичних осіб стало значно більше і їх кількість навіть перевищила показник 2021 року.
«Ця статистика відображає процеси, які зараз відбуваються в суспільстві, і в судах бачать динаміку до зростання цієї категорії справ», – резюмував Олег Васьковський.
Говорячи про правові висновки судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС за 2023 рік, доповідач поінформував учасників заходу про знакові рішення КГС ВС. Зокрема, він окреслив деталі справи № 904/2154/22 щодо визначення порядку дій господарського суду під час розгляду заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різних кредиторів до того самого боржника, поданих до різних господарських судів за правилами територіальної підсудності у зв’язку зі зміною місцезнаходження боржника. Суддя зауважив, що часто трапляється ситуація, коли до суду майже одночасно надходять декілька позовів до того ж боржника, і тоді доводиться з’ясовувати, який з них має перевагу і надійшов першим. Він і вважається первинно поданим та основним, а решта приєднуються до нього або залишаються без розгляду та закриваються на підставі п. 3. ч. 1 ст. 90 КУзПБ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). У цьому випадку важливим є, у тому числі, час та спосіб подання документів до суду.
У постанові КГС ВС від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22 також було зроблено висновок, що в разі прийняття заяви про визнання боржника банкрутом господарським судом за місцезнаходженням, визначеним відповідно до відомостей у ЄДР на дату подання заяви першою, та при зміні боржником свого місцезнаходження і надходження заяви про визнання боржника банкрутом до господарського суду за новим місцезнаходженням, цей суд має повернути заяву без розгляду.
У межах заходу обговорили й застосування положень п. 1-6 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ у вирішенні судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора (постанова КГС ВС від 3 жовтня 2023 року у справі № 913/101/23). Зокрема, Олег Васьковський наголосив, що згадані положення, які набрали чинності з 29 липня 2023 року, мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство від початку війни.
Суддя висвітлив також тему вирішення спорів щодо визначення кола суб’єктів солідарної відповідальності за правилами ч. 6 ст. 34 КУзПБ у разі зміни керівництва боржника (постанова КГС ВС від 4 липня 2023 року у справі № 911/293/21 (911/682/22)).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
