Тетяна Рабко, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Як вплинув карантин і воєнний стан на процесуальні строки та позовну давність у господарському процесі?».
Лектор розпочала вебінар з визначення загальних положень стосовно строків.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. (до 13 травня 2024 року).
Лектор розповіла про законодавчі зміни щодо строків, що були внесені на час дії карантину та воєнного стану.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину.
Продовжені строки позовної давності:
загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України);спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України).
Інші продовжені строки:
строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільний частковій власності (ст. 362 ЦК України);строки для припинення поруки (ст. 559 ЦК України);позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України);позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України);строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).
Одночасно з «карантинними» нормами було продовжено строки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX». Відмінність – цим Законом додатково було продовжено строк визначений статтею 259 Цивільного кодексу України (зміна тривалості позовної давності, що збільшена за домовленістю сторін), однак не були продовжені строки передбачені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324.
Строки, що було продовжено на строк дії карантину та поновлено після його скасування:
строки застосування штрафних санкцій (ст. 232 ГК України);гарантійні строки щодо товару та строки пред’явлення претензій/позовів щодо неналежної якості товару (ст. 269 ГК України);строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГК України); строки позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проєкту за договором підряду на проведення проєктних і досліджувальних робіт (ст. 324 ГК України).
Законом України від 8 листопада 2023р. № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.
Лектор ознайомила учасників заходу з обчисленням процесуальних строків через призму електронного судочинства.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо судове рішення/повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення.
Через формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» «Картки руху документа» (п. 5.1.22 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС) можливо відслідковувати рух та стан документів, а саме:
стан документа;дату створення (доставки в кабінет);дату останнього коригування (оновлення);дату підпису;дату відправки до суду;дату реєстрації в суді;дату набрання законної сили (ДНЗС).
В огляді судової практики увагу учасників вебінару було сфокусовано на наступні судові рішення:
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023 по справі № 910/5188/22. Відповідно до обставин справи трирічний строк позовної давності сплив 23.10.2020. Разом з цим Верховний Суд наголосив, що на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. Станом на дату звернення Прокурора з позовом у цій справі (29.06.2022) режим надзвичайної ситуації продовжено до 31.08.2022. З огляду на норми статей 256, 257, 258, пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, дату звернення позивача із даним позовом до суду – 29.06.2022, Верховний Суд погодився з висновками судів, що позовна давність щодо вимог про визнання недійсними договору про будівництво та договору про внесення змін не пропущена.Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 по справі № 910/18489/20. Спеціальна позовна давність в один рік, передбачена статтею 681 ЦК України для вимог щодо виявлення у господарських відносинах прихованих недоліків товару, на який встановлений гарантійний строк, та передбачена пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України для вимоги про стягнення штрафу мала би спливти 1 жовтня 2020 року. Однак з 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон № 540-ІХ, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 258, 681 ЦК України продовжуються на строк його дії. Тому позовна давність за вказаними вимогами покупця, заявленими 24 листопада 2020 року, не спливла. Навіть якщо врахувати лист-відповідь постачальника покупцеві від 19 липня 2019 року, в якому постачальник визнав недоліки переданого ним товару, то перебіг позовної давності мав би спливти 20 липня 2020 року, якщо б на той час не набрав чинності Закон № 540-ІХ.Постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 по справі № 927/929/23. Дія Закону України № 540-ІХ фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців. Однак з 17.03.2020 пп. 4 п. 3 розділу II Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Таким чином, оскільки за спірним договором позивач надає відповідачу послугу з централізованого опалення будівель і споруд Лікарні, що є комунальною послугою, на спірні правовідносини поширюються положення пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-ІХ. За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.08.2023 по справі №918/473/23. Карантин на всій території України тривав до 30.06.2023. За таких обставин, дія Закону України від 30.03.2020 № 540-IX надавала можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців та виходити за межі однорічного строку позовної давності для штрафних санкцій.Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22 –введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов’язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 квітня 2023 року по справі № 908/104/23 – суд першої інстанції відклав вирішення питання щодо розгляду справи № 908/104/23 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні. Тобто, судом першої інстанції фактично зупинено провадження у справі. Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржувана ухвала не підлягає оскарженню відповідно до частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України. Суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.01.2023 без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України. Такі висновки апеляційний господарський суд зробив і всупереч постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 908/859/22.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
