16 листопада 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Судами встановлено, що з травня 2006 року позивач та ОСОБА_2 почали проживати однією сім’єю, вести спільне господарство та спільно відпочивати. У 2007 році в них народилась дочка ОСОБА_5, у 2011 році – народився син, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, у яких батьком зазначено
ОСОБА_1.
У 2010 році між ОСОБА_13 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого остання набула у власність квартиру та машиномісце.
У 2012 році між ТОВ «МАБУСТ» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу квартири, за умовами якого остання набула у власність квартиру.
До позовної заяви позивач додав дві довіреності, згідно з якими він уповноважив ОСОБА_2 на розпорядження його банківськими рахунками.
Нерухоме майно, яке є предметом цього спору, зареєстроване на ОСОБА_2, однак це майно придбано під час спільного проживання, отже, це майно є їх спільною сумісною власністю.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не звертався з позовною вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, та за відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України, вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам як жінці та чоловікові, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Постановою Верховного Суду постанову апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК України (стаття 74 СК України в редакції, чинній до 16 січня 2007 року).
Тлумачення статті 74 СК України в редакції, чинній як до, так і з 16 січня 2007 року, свідчить, що для застосування статті 74 СК України законодавцем не
передбачено обов’язкового пред’явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу у разі поділу спільного сумісного майна, набутого під час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Тобто така обставина, як факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, у разі
пред’явлення позову про поділ спільного сумісного майна, набутого під час
спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу,
встановлюється під час розгляду такого позову. Також не виключається, що така обставина, як факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнається сторонами.
Верховний Суд акцентував увагу на тому, що непред’явлення окремої позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу у разі поділу спільного сумісного майна, набутого під час
спільного проживання жінки та чоловіка однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не є підставою для відмови в позові про поділ спільного майна подружжя.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що разом із апеляційною скаргою та поясненнями до апеляційної скарги позивач надав докази на підтвердження факту спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2. При цьому позивач просив визнати причини неподання доказів в суд першої інстанції поважними та дослідити нові докази, посилався на те, що протягом 4 років перебування справи на стадії підготовчого провадження і до судового засідання в жовтні 2022 року ОСОБА_2 не заперечувала своє спільне проживання однією сім’єю з ОСОБА_1. Крім того, в інших судових справах, впродовж років подаючи процесуальні офіційні документи, ОСОБА_2 підтверджувала факт її проживання однією сім’єю з ОСОБА_1.
Також суд апеляційної інстанції не врахував, що майно, набуте цими особами за час спільного проживання, належить жінці та чоловікові, які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, на праві спільної сумісної власності.
За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 757/19682/18-ц (провадження № 61-11480св23) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031137.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
